Ну, невже два роки тому ми не боялись вмерти аби жити в своєму домі так як європейці, а нині ми «входимо в положення»… Наші вимоги перетворились на поблажки. Сьогодні ми маємо зрозуміти, що керманичам країни тяжко дати собі раду з війною і девальвацією, тому часу на боротьбу з корупцією, зверхнім ставленням чиновників до простого народу – ті ж обранці з «простого народу» не мають.

Більшість з тих хто в 2013-2014 стояв на майдані і з трибуни простими словами пояснював українцям, що ми мусимо змінити систему аби жити гідно, за два роки навчився говорити штампами, типу: у пошуках винних в смерті Героїв Небесної Сотні «є конкретні результати». І допоки ми, українці, будемо жувати те чим нас годують – назву «Революції Гідності» вважатиму посмертною – на честь тих, хто загинув.