Сучасні діти часто тікають досить рано — починаючи з 10-12 років. Якщо пропала дитина віком 10 років, швидше за все, вона загубилася або з нею щось сталося.

 

Один з основних мотивів — непорозуміння в сім’ї. Наприклад, коли батьки в конфліктній ситуації беззастережно встають на сторону вчителя. Але діти гостро сприймають несправедливість відносно себе та своїх друзів. І якщо дитина, зіткнувшись з неправотою дорослого в школі, не знаходить підтримки у своїх батьків, тому що для них вчитель завжди правий, для неї це може стати причиною для того щоб втекти.

 

Діти біжать, коли бояться покарання. Якщо дитину сильно лають вдома за зіпсовані або втрачені речі, то вона може втекти, бо розбила телефон. І в цьому випадку висновки треба робити батькам, а не дитині — ми роняємо, б’ємо, ламаємо. Але вони це часто не роблять, і тоді ми отримуємо втікача-рецидивіста.

 

Діти часто тікають, якщо їх лають за погані оцінки. «Всім хочеться, щоб дитина була круглим відмінником, але не у всіх виходить. Чому, замість того щоб допомогти дитині підтягнути ті предмети, де у неї проблеми, або визнати її нездатність до тих чи інших дисциплін, її залякують до такої міри, що вона йде з дому, отримавши двійку.

 

Старші діти, років 13-15, біжать зазвичай через  те, що вдома «передавлюють», а їм хочеться волі, у них з’явилася жага пригод, хочеться спробувати іншу життя. Ще одна причина для дітей такого віку — неприйняття вдома їх друзів, дівчат і хлопців або рання «доросла» поведінка, до якої батьки не готові.

 

Що робити, якщо дитина втекла з дому. Перше, що треба зробити в ситуації, якщо пропала дитина, — звертатися в міліцію, писати заяву, пам’ятати, що у вас зобов’язані її прийняти без усяких трьох діб очікування. Крім того, слід звернутися до пошукачів.

 

Поліція, сусіди і родичі люблять говорити: нічого страшного, погуляє і прийде. Так, таке часто буває, але краще починати шукати відразу, тому що місто сповнений небезпек. Дитині потрібно їсти — значить, можливо, їй доведеться красти в магазині, а також грітися і спати — вона піде в під’їзди, підвали, на горища, в покинуті будинки, де може зустріти людей, які представляють для неї небезпеку. Місця, куди «втікачів» заганяє жага пригод і спроба сховатися, теж можуть стати причиною біди — дахи, прогнилі підлоги, перила.

 

До розмови з поліцією і пошукачами треба підготувати список місць, цікавих дитині, згадати її захоплення, друзів, оцінити пропажу речей і грошей, згадати, у що вона була одягнена, знайти найсвіжішу фотографію, бажано в тому одязі, в якому вона пішла, постаратися домогтися деталізації дзвінків і повідомлень по мобільному телефону.

 

Як уникнути втечі. Головна профілактична міра проти пагонів і рецидивів банальна — безумовно любити свою дитину і чути її, знаходити час для відвертих розмов. Не вважайте дитячі проблеми дрібними і маловажливими. «Добре бути в курсі того, чим дитина живе, які її інтереси, чи зареєстрований вона у соцмережах і в яких групах сидить. Зазвичай, коли питають батьків про те, що їх дитина робить в інтернеті, часто у відповідь: Не знаю, не розумію, я ні в якому «ВК» не зареєстрована, це все пустощі, мені нецікаво».

 

Втеча — це протест, зазвичай за ним стоїть певна вимога: або пом’якшити домашній режим, або змиритися з тим, що вона не математик, або поважати її право на рок-музику, на тунелі у вухах, на інших друзів.

 

Джерело: changeonelife.ua