Фізики з університету в Марбурзі придумали, як прилади для терапії хропіння переобладнати на апарати штучної вентиляції легень, – пише DW.
Два тижні 25-річна дослідниця Кароліне Зоммер, під керівництвом свого професора Мартіна Коха, спільно з медиками та фахівцями, що спеціалізуються на медичній техніці, розробляє апарат штучної вентиляції легень (ШВЛ), який можна було б з мінімальними затратами збирати та використовувати в усьому світі.
У команді, яка розробляє апарат штучної вентиляції легень, працює понад 40 фахівців, зокрема й науковці, які спеціалізуються на медицині сну. Досвід останніх у цьому випадку є вкрай важливим, оскільки розробники покладають сподівання на апарат СPAP. Це пристрої, які використовують для терапії апное, тобто порушення дихання під час сну, що є причиною, наприклад, хропіння. Оскільки це доволі поширений розлад сну, близько трьох відсотків родин у Німеччині мають у себе вдома такі апарати.
Науковці з Марбурга вже зібрали перші два прототипи нового апарату ШВЛ. Для першого прототипу вони переобладнали саме апарат СPAP, встановивши на ньому двигун, спеціальний контрольний пристрій та відповідне програмне забезпечення.
Компоненти, яких бракує, виготовляються за допомогою 3D-принтера.
Краще, ніж нічого
Переобладнані пристрої CPAP не є настільки потужними, як професійні апарати ШВЛ. Вони не можуть контролювати ані пульс, ані регулювати обсяг збагачення киснем крові. Однак апарати можна використовувати для пацієнтів, справи в яких уже йдуть на поправку. Таким чином звільнюються клінічні апарати ШВЛ, яких потребують нові пацієнти з важким перебігом COVID-19 і серйозними проблемами з диханням.
Лікарі з університетської клініки Марбурга й Гісена, які працюють у відділенні інтенсивної терапії, кажуть, що обов’язково використовували б цей пристрій, якби у них не було іншої можливості.
Існує ще простіший спосіб
Другий, розроблений в університеті Марбурга апарат, також отримав позитивний відгук від лікарів. У його основі лежить так званий “мішок Амбу” – ручний дихальний пристрій для тимчасової вентиляції легенів. Ці пристрої, як правило, застосовуються під час надання першої домедичної допомоги і вони є доступними у великій кількості за низькою ціною. Апарати складаються з маски, яка прикладається до обличчя, і мішечка, що виконує роль насоса, який ритмічно стискають рукою, качаючи повітря для вентиляції легень.
Фізики розробили механічний пристрій, який стискає мішечок автоматично.
Усі технічні характеристики та інструкції з розробки вже незабаром з’являється у відкритому доступі, каже Кароліне Зоммер. Таким чином можна буде будь-де в світі самостійно швидко й дешево налагодити виготовлення таких пристроїв. На веб-сайт марбурзького Інституту напівпровідникової фотоніки вже доступна інформація про проєкт “The Breathing Project” різними мовами.
“Усі ми дуже позитивно налаштовані, – розповідає Кароліне Зоммер. – Ми вражені від того, що за два тижні можна було все це зробити. Цього ніхто від нас не очікував”.
Вона сподівається, що вже найближчими днями розпочнеться виробництво, адже першого виробника вдалося знайти: німецька фірма Fritz Winter, яка спеціалізується на випуску комплектуючих для автомобільної промисловості, готова змонтувати 50 апаратів штучного дихання за кресленнями науковців з Марбурга.
Сабіне Кінкарц