У 2019-му році Чортків відвідали понад 6 тисяч туристів, а бюджет галузі склав 250 тисяч гривень. Райцентр навіть увійшов у десятку українських міст із найкращими перспективами для розвитку туризму, за версією Zruchno.Travel.

Вагомими культурними та історичними набутками може похвалитись увесь Чортківський район, а не лише місто, – вважає громадсько-суспільний діяч Іван Стечишин.

– Чортківщину неможливо уявити без духовних святинь: унікальних козацьких церков 16 століття, монастирів і костелів. Є у краю замки, збереглись десятки пам’яток археології та архітектури. У нас є природні можливості для відпочинку. Однак поки район не став популярним для туристів, – розповів Іван Стечишин.

Від розвитку туризму дуже залежить якість життя у районі, адже це – створення робочих місць і наповнення місцевих бюджетів. Щоб змінити ситуацію, потрібно вирішувати основні проблеми, – вважає активіст.

– Навіть у привабливе місце турист не поїде, знаючи, що там нема хорошої дороги, та й загалом інфраструктури. Наприклад, багато фанатів-спелеологів хотіли б потрапити в печеру Млинки, що біля села Залісся, але їх відштовхує відсутність нормального транспортного сполучення, можливості десь переночувати. На автошляхах нема рекламних щитів і маркувань. Недостатньо закладів для ночівлі, а ті, що є, потрібно терміново ремонтувати й робити сучаснішими. Це недолік для сіл, бо вони втрачають заробіток. Розумію, що зараз селам важко це реалізувати, та створення громад, можливо, дозволить «підтягнути» їх і створити умови для приходу інвестора, – зазначив Іван Стечишин.

Чимало проблем туризму реально вирішити, створивши програму міжмуніципального співробітництва між громадами Чортківського району.

– Міжмуніципальне співробітництво можливе між Чортківською та навколишніми громадами, де є історичні пам’ятки. Наприклад, хтось має пам’ятку, але не має фінансів, а поряд є громада, бідніша такими об’єктами, яка може фінансувати і залучати туристів. Вигідно обом. У нашій області ця ідея поки що сира, та реалізувати її реально. Це дасть можливість кожній громаді бути учасником фінансування проєктів із захисту своєї культурно-історичної спадщини, – розповів Іван Стечишин.