Фламінго ракета FP-5: українська крилата ракета з дальністю до 3000 км

У серпні 2025 року Україна показала світу нову крилату ракету власного виробництва, яка одразу стала однією з найпотужніших у своєму класі. FP-5 «Фламінго» розробила компанія Fire Point — підприємство, що виникло вже після початку повномасштабного вторгнення і за короткий час перейшло від дронів до складних ракетних систем. Ця зброя призначена для ударів по стратегічних об’єктах у глибокому тилу противника на відстані до 3000 км.

Ракета не просто додає дальності — вона змінює логіку планування операцій. Завдяки великій бойовій частині та відносно низькій вартості «Фламінго» дозволяє завдавати системних пошкоджень військово-промисловому комплексу агресора, не покладаючись виключно на іноземні поставки. Її поява — результат швидкої інженерної роботи в умовах обмежених ресурсів і постійних загроз.

Далі розглянемо історію створення, технічні рішення, реальні характеристики та перші результати бойового застосування. Усе базується на відкритих даних і підтверджених фактах станом на 2026 рік.

Історія створення та стислі терміни розробки

Компанія Fire Point починала з виробництва дронів дальньої дії FP-1 та FP-2, які вже становили значну частку українських ударів по тилу Росії. Перехід до крилатих ракет став логічним продовженням — інженери використали досвід серійного випуску та наявні компоненти. Повний цикл від концепції до бойових випробувань зайняв лише дев’ять місяців.

У лютому 2025 року макет показали на міжнародній виставці IDEX, а в серпні того ж року з’явилися перші публічні фото готових ракет. 18 серпня 2025 року міністр оборони Денис Шмигаль офіційно підтвердив наявність у Збройних силах України «дуже потужної» далекобійної зброї вітчизняного виробництва. Президент Володимир Зеленський того ж тижня заявив про початок серійного виробництва.

Швидкість розробки стала можливою завдяки спрощеній конструкції та використанню перевірених агрегатів. Компанія уникала надмірної складності, яка уповільнює виробництво, і зосередилася на масовості та надійності для ураження великих стаціонарних цілей.

Конструкція та принцип роботи

«Фламінго» зовні нагадує німецьку крилату бомбу V-1 часів Другої світової, але це сучасна система з турбореактивним двигуном. Довжина ракети становить 12–14 метрів, розмах крил — 6 метрів. Фюзеляж виконано з композитних матеріалів за технологією намотування ниток — така конструкція легка, міцна і дозволяє зібрати корпус приблизно за шість годин.

Двигун AI-25TL розміщено над фюзеляжем. Це переобладнаний турбореактивний двигун від навчально-тренувальних літаків L-39 Albatros, які раніше стояли на зберіганні. Твердопаливний прискорювач виводить ракету в повітря, після чого вмикається основний двигун і забезпечує крейсерський політ. Крила створюють необхідну підйомну силу, а хвостове оперення стабілізує траєкторію.

Простота конструкції має наслідки: підготовка до пуску з наземної причіпної установки займає 20–40 хвилин. Це довше, ніж у сучасних контейнерних ракет із складними крилами, зате значно дешевше і швидше в серійному виробництві. Інженери свідомо пішли на цей компроміс, щоб збільшити кількість доступних ракет.

Технічні характеристики ракети Фламінго

Дані узагальнено на основі інформації з відкритих джерел, зокрема Вікіпедії.

Завдяки масі бойової частини у 1150 кг «Фламінго» здатна завдавати значно серйозніших пошкоджень укріпленим об’єктам та промисловим підприємствам, ніж багато сучасних аналогів з меншим зарядом.

Система наведення та стійкість до перешкод

Основний канал — супутникова навігація з захищеною антеною, яка протистоїть спробам глушіння. На випадок втрати сигналу працює інерціальна система, що продовжує політ за останніми відомими координатами. Такий підхід забезпечує прийнятну точність для ураження великих цілей — заводів, складів боєприпасів, енергетичних об’єктів.

Виробник відмовився від складних систем типу TERCOM (навігація за рельєфом місцевості) через відсутність детальних карт території Росії та бажання спростити конструкцію. Для ракет, що летять на висоті кілька тисяч метрів і атакують стаціонарні об’єкти, цього виявилося достатньо. Точність у 14 метрів за сприятливих умов дозволяє ефективно вражати цехи та ангари.

Простота наведення — це свідомий вибір на користь масовості. Кожна додаткова система збільшує вартість і час виробництва. У ситуації, коли потрібно багато ракет для системного послаблення тилу противника, такий підхід виправдовує себе.

Виробництво та економічні рішення

Fire Point будувала виробництво на базі вже налагодженого випуску дронів. Більше 90 % остаточного складання відбувається в Україні. Двигуни брали зі складів списаних літаків L-39, відновлювали та адаптували — це суттєво знизило собівартість. Планували довести випуск до десятків ракет на місяць у 2026 році, незважаючи на пошкодження одного з цехів у лютому 2026-го.

Вартість однієї ракети оцінюють у 500–1000 тисяч доларів — у кілька разів дешевше за Tomahawk. Така ціна дозволяє закуповувати їх більшими партіями і застосовувати масово. Компанія також відкрила виробництво твердого палива в Данії, щоб зменшити залежність від зовнішніх поставок.

Виробництво ведеться в умовах суворої секретності: цехи розосереджені, доступ обмежений, а деякі заводи вже ставали цілями для російських ударів. Попри це, випуск триває і масштабується. Чорний колір серійних ракет, за словами технічної директорки Ірини Терех, обрали не випадково — «вона харчується російською нафтою».

Бойове застосування та підтверджені результати

Перше бойове застосування «Фламінго» зафіксували наприкінці серпня 2025 року — удар по посту ФСБ в окупованому Криму. Далі послідували удари по заводах у Бєлгороді, Орлі, на ракетному полігоні Капустин Яр, складах боєприпасів під Волгоградом, підприємству у Воткінську та вибухівковому заводу в Чапаєвську. У травні та червні 2026 року ракети двічі били по заводу VNIIR-Progress у Чебоксарах, який виробляє компоненти для російських дронів і ракет.

Не всі запуски завершувалися прямим попаданням — частина ракет перехоплювалася, деякі падали поряд з ціллю. Водночас навіть неточні або часткові ураження порушували виробничі процеси, викликали пожежі та змушували противника витрачати ресурси на ремонт і посилення ППО в тилу. Удари по нафтопереробних заводах і складах додатково впливали на логістику та ціни на паливо всередині Росії.

Роль у стратегії оборони України

«Фламінго» доповнює дронові удари і створює можливість системно послаблювати економічний та військовий потенціал агресора на відстані понад тисячу кілометрів. Це важливо в умовах, коли фронт розтягнутий і противник використовує глибокий тил для виробництва та зберігання озброєння.

Власне виробництво таких ракет зменшує залежність від політичних рішень союзників та графіків поставок. Україна може самостійно планувати операції та нарощувати темпи, коли це необхідно. Порівняно з Tomahawk «Фламінго» має більшу бойову частину і нижчу вартість, хоча поступається в точності та складності наведення.

Українські інженери довели, що навіть у складних умовах можна створювати зброю, яка реально впливає на хід війни — не через кількість, а через точне поєднання дальності, потужності та доступності для масового застосування.

Подальше вдосконалення — нові двигуни власного виробництва, покращені системи наведення та можливо інтеграція з розвідувальними засобами — може зробити «Фламінго» ще ефективнішою. Уже зараз ця ракета стала одним із символів здатності України захищати себе власними силами та технологіями.