Зміст
У травні 2024 року в Україні набув чинності спеціальний правовий механізм, який дозволяє окремим категоріям засуджених долучитися до Сил оборони через військову службу за контрактом. Цей інструмент, закріплений у законах №3687-IX та №3633-IX, продовжує діяти у 2026 році та передбачає умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за умови добровільної участі в обороні держави.
Мобілізація засуджених в Україні стосується двох основних груп: осіб, які вже відбули покарання і мають погашену або зняту судимість, а також тих, хто на момент звернення відбуває покарання в установах виконання покарань. У всіх випадках ключовою вимогою залишається особиста згода людини, медична придатність та дотримання чітко визначених законодавчих обмежень.
Механізм запроваджено для поповнення особового складу Збройних сил України в умовах триваючого воєнного стану. Водночас він містить низку запобіжників, що виключають участь осіб, засуджених за злочини підвищеної суспільної небезпеки. Станом на початок 2026 року механізмом скористалися майже одинадцять тисяч осіб.
Законодавча основа та ключові зміни 2024 року
Правове регулювання мобілізації засуджених в Україні базується на двох основних законах, ухвалених навесні 2024 року. Закон №3687-IX (проєкт №11079-1) вніс зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу та Кримінально-виконавчого кодексу. Він запровадив інститут умовно-дострокового звільнення саме для проходження військової служби за контрактом під час особливого періоду.
Другий закон — №3633-IX від 18 травня 2024 року — суттєво змінив правила військового обліку для осіб з попередньою судимістю. До його ухвалення громадяни, засуджені за тяжкі або особливо тяжкі злочини, могли бути виключені з військового обліку навіть після погашення судимості. Після набрання чинності цього закону така автоматична заборона скасована для більшості категорій, за винятком осіб, засуджених за злочини проти основ національної безпеки.
Умовно-дострокове звільнення в цьому контексті означає дострокове припинення відбування покарання у вигляді позбавлення волі за умови, що особа укладе контракт на військову службу. Це не скасування вироку, а заміна подальшого перебування в колонії на виконання військового обов’язку. Після завершення контракту або демобілізації покарання вважається відбутым.
Хто може бути мобілізований: розмежування категорій
Законодавство чітко розрізняє осіб залежно від їхнього поточного статусу. Для тих, хто вже відбув покарання та має погашену або зняту судимість, діє загальний порядок військового обліку з обмеженими винятками. З травня 2024 року такі громадяни підлягають мобілізації на загальних підставах, крім випадків, коли судимість пов’язана зі злочинами проти національної безпеки, зокрема державною зрадою.
Для осіб, які на момент звернення відбувають покарання в колоніях або слідчих ізоляторах, процедура складніша. Вони можуть претендувати на умовно-дострокове звільнення лише за умови, що до закінчення строку покарання залишилося не більше трьох років. Обов’язковою є відсутність судимості за особливо тяжкі злочини та низку інших категорій, визначених законом.
Окрему групу становлять підозрювані та обвинувачені у кримінальних провадженнях. За певних умов суд може зупинити розгляд справи для проходження військової служби. Після демобілізації провадження поновлюється, а служба може враховуватися як пом’якшувальна обставина при винесенні вироку.
| Категорія злочину | Приклади статей Кримінального кодексу України | Чому виключається з мобілізації |
|---|---|---|
| Злочини проти основ національної безпеки | ст. 109–114-2 (державна зрада, шпигунство, посягання на територіальну цілісність) | Високий ризик для державної безпеки та лояльності до України |
| Особливо тяжкі злочини проти життя | ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство двох або більше осіб, вбивство з особливою жорстокістю) | Підвищена суспільна небезпека та ризик рецидиву |
| Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності | ст. 152–156-1 (зґвалтування, сексуальне насильство) | Захист моральних засад суспільства та безпеки військових колективів |
| Тероризм та суміжні злочини | ст. 258–258-6 | Пряма загроза життю та безпеці громадян |
| Тяжкі корупційні злочини | ст. 368, 368-5 та інші особливо тяжкі корупційні склади | Підрив довіри до державних інститутів |
Наведений перелік не є вичерпним, але охоплює основні категорії, за якими законодавець прямо заборонив застосування механізму умовно-дострокового звільнення для військової служби. Рішення про можливість мобілізації в кожному конкретному випадку ухвалює суд після перевірки всіх обставин.
Покрокова процедура для осіб, які відбувають покарання
Процес мобілізації засудженого, який перебуває в установі виконання покарань, складається з кількох послідовних етапів. Перший крок — подання письмової заяви на ім’я керівника колонії або слідчого ізолятора з проханням про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби.
Після реєстрації заяви адміністрація установи проводить первинну перевірку стану здоров’я засудженого у медичній частині. Паралельно представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або військової частини здійснюють професійно-психологічне обстеження. За позитивних результатів цих перевірок матеріали передаються до суду для розгляду клопотання про умовно-дострокове звільнення.
Суд розглядає справу у стислі строки. У разі задоволення клопотання засудженого доставляють під охороною Національної гвардії України до територіального центру комплектування. Протягом доби після прибуття особа проходить повну військово-лікарську комісію та укладає контракт на військову службу на період дії воєнного стану. Обов’язковою умовою є також письмова згода командира військової частини, до якої направляється кандидат.
Важливо підкреслити, що на будь-якому етапі людина може відмовитися від подальшої участі. У такому разі вона повертається до відбування покарання, а строк, проведений на підготовці, може бути зарахований або не зарахований залежно від обставин.
Умови проходження служби та обмеження
Особи, мобілізовані за цим механізмом, проходять службу виключно у спеціалізованих підрозділах Збройних сил України — переважно штурмових або інженерно-штурмових. Таке обмеження запроваджено для забезпечення підвищеного контролю та адаптації до військового середовища. Фінансове та соціальне забезпечення не відрізняється від умов інших військовослужбовців-контрактників.
Служба у спеціалізованих підрозділах передбачає додаткові вимоги до дисципліни та психологічної стійкості, що дозволяє краще інтегрувати новоприбулих у бойові колективи.
Відпустки для таких військовослужбовців обмежені. Щорічна основна відпустка у перший період служби не надається. Допускається короткострокова відпустка тривалістю до десяти діб за сімейними обставинами — народження дитини або тяжка хвороба батьків. Медична відпустка можлива лише на підставі висновку військово-лікарської комісії у разі поранення чи захворювання.
Демобілізація або звільнення зі служби можливе лише за станом здоров’я (після висновку ВЛК), у разі набрання чинності нового вироку суду або після завершення особливого періоду та оголошення демобілізації. Звичайні підстави для звільнення військовослужбовців, такі як наявність трьох і більше дітей, у цьому випадку не застосовуються.
Статистика залучення та прогнози на 2026 рік
За даними Міністерства юстиції України, станом на початок 2026 року механізмом умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби скористалися майже одинадцять тисяч засуджених. Серед них — понад двісті жінок. На різних етапах розгляду перебувають додаткові заяви, а загальний потенціал оцінюється у 20–30 відсотків від загальної кількості осіб, які відбувають покарання в Україні (близько 37 тисяч осіб).
Динаміка показує поступове зростання: у квітні 2025 року кількість мобілізованих перевищувала вісім тисяч, до вересня того ж року — десять тисяч, а на початку 2026 року наблизилася до одинадцяти тисяч. Ці цифри свідчать про стійкий інтерес до механізму з боку засуджених, які відповідають критеріям.
Майже одинадцять тисяч осіб вже інтегровано в Сили оборони України завдяки цьому механізму, що демонструє його практичну дієвість у поповненні особового складу.
Правові наслідки участі та статус після служби
Після укладення контракту та початку служби покарання у вигляді позбавлення волі припиняється. Якщо особливий період закінчиться раніше, ніж закінчився б строк у колонії, повернення до відбування покарання не передбачено — людина вважається такою, що відбула покарання повністю.
Додаткові покарання, призначені вироком суду (наприклад, позбавлення права обіймати певні посади, заборона керувати транспортними засобами чи обов’язок відшкодувати завдану шкоду), продовжують діяти незалежно від проходження військової служби. У разі вчинення нового злочину під час служби до невідбутої частини покарання може бути приєднаний новий строк.
Для осіб з погашеною судимістю участь у мобілізації не впливає на статус судимості — вона вже вважається погашеною або знятою. Служба в армії може позитивно впливати на соціальну реабілітацію та подальше працевлаштування після завершення контракту.
Механізм мобілізації засуджених в Україні поєднує інтереси оборони держави з принципами гуманізму та індивідуалізації покарання. Він діє виключно на добровільних засадах, під судовим контролем та з обов’язковою медичною перевіркою. У 2026 році цей інструмент залишається важливим елементом системи комплектування Сил оборони, забезпечуючи додаткові можливості для громадян, які виявили бажання захищати країну.
У разі виникнення питань щодо конкретної ситуації рекомендується звертатися до адвоката, що спеціалізується на військовому праві, або безпосередньо до установи виконання покарань для отримання роз’яснень відповідно до чинного законодавства.
