Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі…

 

Поезія жива, вона житиме вічно, звучатиме гучно «після написаного…». Перше інтернет-телебачення Тернопільщини «МедіаТОР» до Всесвітнього дня поезії започаткував соціально-культурний проект «P. S.», у якому відомі тернополяни читають улюблені вірші. Відтак, власним приладом демонструючи – в рядках митців, визнаних світом, закладений код. А замислюватись над суттю життя у стрімкому круговерті часу – особливо актуально. Дивіться, слухайте, читайте вірші разом з нами!

 

Учасник гурту «ТРІОДА» Володимир Рибак каже, поезія – безмежна. Хоча зізнається,  читає не часто, та коли гарні рядки потрапляють на очі – запам’ятовує їх і наспівує. В душу запала сьогодні та, у якій йдеться про людину, що дала крила. Про жінку, обійнявши яку, вмить зникають туга, біль і сум – про маму.

 

– “Мама” – це вірш Андрія Молярика – молодого чернівецького письменника. Чому цей вірш – чесно, знайшов його випадково і він так припав мені чомусь до душі. Часто, дуже часто мене не буває вдома. Ми з колективом далеко від дому.  Коли після таких довготривалих поїздок – місяць, два, три, просто приїжджаєш в село до мами, підходиш, обіймаєш… і зразу легше стає на душі.