Олександр Терен: шлях від рівненського баристи до символу незламності України

Олександр Терен, справжнє ім’я якого Олександр Миколайович Будько, народився 13 травня 1996 року в Рівному. Сьогодні це ім’я знають далеко за межами його рідного міста — ветеран російсько-української війни, письменник, спортсмен і громадський діяч, який втратив обидві ноги під час Слобожанського контрнаступу 2022 року, але не втратив віри в себе та в майбутнє країни.

Його історія — це не просто розповідь про поранення та реабілітацію. Це потужний приклад того, як людина з мирної професії шеф-баристи може стати командиром взводу, автором книги, призером міжнародних змагань і голосом, що змінює ставлення суспільства до ветеранів та людей з інвалідністю. Після поранення Олександр не зник з поля зору — навпаки, став ще помітнішим.

Він написав автобіографічний роман «Історія впертого чоловіка», вів власне YouTube-шоу про безбар’єрність українських міст, танцював у балеті, знімався в кліпах і взяв участь у 13 сезоні реаліті-шоу «Холостяк» на СТБ. У січні 2026 року президент Володимир Зеленський нагородив його орденом «За заслуги» III ступеня. Це історія про силу, яка народжується там, де, здавалося б, усе закінчено.

Рівне, клишоногість і перші спортивні кроки: мирне життя до війни

У дитинстві Олександр зіткнувся з непростим діагнозом — клишоногість. М’язи на ікрах були деформовані через постійний тиск, і це створювало чимало комплексів. Хлопець ніколи не ходив у шортах, соромився своїх ніг. Проте саме спорт став тим якорем, який допомагав триматися. Він займався пауерліфтингом та єдиноборствами, розвивав тіло і характер.

Здобувши технічну освіту, Олександр переїхав до Києва. Там він працював шеф-баристою, паралельно проходив курси графічного дизайну і пробував себе у фрілансі. Життя текло спокійно: ранкові кавові ритуали, вечірні тренування, мрії про власну справу. Ніхто тоді не міг уявити, що за кілька років його ім’я стане символом стійкості для тисяч українців.

24 лютого 2022 року все змінилося. Як і багато хто, Олександр не мав бойового досвіду, ніколи раніше не тримав зброї. Але бажання захищати країну було сильнішим за будь-які страхи та обмеження здоров’я.

Від добровольця до командира взводу: фронтовий шлях Терена

Олександр намагався потрапити до лав ЗСУ, уникаючи військкомату через стан здоров’я. Він опинився в націоналістичній спільноті добровольців. Під час битви за Київ охороняв важливу будівлю. Пізніше доля звела його з батальйоном «Карпатська Січ», де він отримав позивний «Терен».

Швидко проявив лідерські якості — став командиром взводу вогневої підтримки другої роти 49-го окремого стрілецького батальйону «Карпатської Січі». 19 травня 2022 року підрозділ вийшов на лінію фронту на Харківщині. Бої були важкими, але Терен з побратимами тримав позиції.

Його військовий шлях тривав лише кілька місяців, проте за цей час він встиг пройти шлях від новачка до командира, який відповідав за вогневу підтримку. Це був час, коли кожен день перевіряв на міцність не лише тіло, а й дух.

24 серпня 2022 року: поранення, що стало новим початком

У селі Дмитрівка Оскільської сільської громади під час Слобожанського контрнаступу доля зробила жорстокий поворот. Група зайшла в посадку. На висоті стояв ворожий танк. Коли піхота не змогла дістати танк мінометами, дали «відбій». Втома взяла своє — Олександр задрімав. У цей момент снаряд влучив у ноги.

Його почало засипати землею. Врятували старі двері, які впали і захистили від повного завалу окопу. Побратими відкопали Терена, наклали турнікети, знеболили. Першу ампутацію провели в Барвінковому, потім — у Харкові та Полтаві. Через відмирання тканин довелося ампутувати і ліву ногу. Батьки дізналися про все з соцмереж — син не хотів їх засмучувати раніше.

Цей день розділив життя Олександра на «до» і «після», але не зламав його. Навпаки — став точкою, від якої почався новий, ще більш осмислений шлях.

Реабілітація в США, протези та друга вища освіта

Через три місяці після поранення Олександр отримав перші протези. Завдяки програмі Revived Soldiers Ukraine пройшов реабілітацію в США, де йому встановили спеціальні спортивні протези для бігу та кросфіту. Він заново вчився ходити, бігати, керувати автомобілем.

У 2025 році завершив другу вищу освіту — магістратуру в Харківському національному університеті внутрішніх справ за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування». Це не просто диплом — це доказ, що навіть після тяжкої травми можна продовжувати розвиватися інтелектуально.

Відновлення тривало місяцями, але Терен не дозволяв собі зупинятися. Кожен новий крок з протезами ставав маленькою перемогою, яка наближала до повернення до повноцінного життя.

«Історія впертого чоловіка»: книга, написана серцем

Ще під час боїв на Харківщині Олександр вів Instagram-щоденник (tsvit_terenu), де чесно розповідав про фронтові будні. Після поранення взявся за книгу. Писав з жовтня 2022 до літа 2023 року. «Історія впертого чоловіка» — це автобіографічний роман про хлопця з Рівного, який ніколи не планував військову кар’єру, але став на захист країни.

Книга охоплює період від 24 лютого до моменту поранення. У ній — страх, біль, вірність побратимам, любов до Батьківщини і неймовірна впертість. Презентації відбулися в багатьох містах України, а з 2024 року — і за кордоном. Тисячі читачів знаходять у ній силу та надію.

Книга стала не просто літературним дебютом. Вона стала свідченням того, що навіть у найтемніші моменти людина може знайти слова, які зігріють інших.

Ігри Нескорених: бронза з плавання та державна нагорода

Через кілька місяців після поранення Олександр приєднався до національної збірної Invictus Games. У вересні 2023 року на Іграх Нескорених у Дюссельдорфі (Німеччина) він виборов бронзу з плавання на 50 метрів вільним стилем у класі ISB з часом 50,66 секунди. Також увійшов до топ-5 у пауерліфтингу, брав участь у баскетболі на візках та регбі.

У 2025 році продовжив виступи на Іграх Нескорених у Ванкувері та Вістлері (Канада). За досягнення на міжнародних змаганнях 2023 та 2025 років 12 січня 2026 року президент Володимир Зеленський нагородив Олександра Терена орденом «За заслуги» III ступеня.

Дані підтверджено інформацією з Вікіпедії та публікацій українських медіаресурсів.

«Відвал ніг, або All інклюзив»: шоу, яке тестує Україну на безбар’єрність

У грудні 2023 року Олександр запустив YouTube-канал ТЕРЕН. Головний проєкт — тревел-шоу «Відвал ніг, або All інклюзив». Разом із відомими українцями — Машею Єфросиніною, Василем Байдаком, Володимиром Дантесом, Сашею Заріцькою — він подорожує містами України і перевіряє, наскільки вони доступні для людей з інвалідністю.

Це не просто розвага. Це реальна робота, яка привертає увагу до проблем безбар’єрності, пандусів, доступного транспорту та ставлення суспільства. Шоу показує, що інклюзія — це не абстракція, а конкретні умови, які можна і потрібно створювати вже сьогодні.

Паралельно Олександр бере участь у благодійних проєктах: у травні 2023 року став зіркою вечора на Каннському кінофестивалі, де зібрали понад 55 тисяч євро на евакуаційні машини та військову медицину. У липні 2023 танцював у постановці «Жизель» з трупою United Ukrainian Ballet у Каліфорнії.

Холостяк, кіно та нові проєкти: Терен у публічному просторі

У 2024 році Олександр став головним героєм 13 сезону реаліті-шоу «Холостяк» на СТБ. Він пояснив свою участь прагненням формувати культуру, дружню до ветеранів та ветеранок. Шоу принесло йому ще більшу популярність і дало можливість говорити про важливі теми на мільйони глядачів.

Він зіграв роль у кліпі гурту O.Torvald на пісню «Хейту На Зло» (жовтень 2024), брав участь у проєкті «Пожежа» в Кракові разом з Володимиром Дантесом та Олексієм Дурнєвим. Став одним з героїв документального фільму «Front Row» (перший ряд), продюсером якого виступила Сара Джессіка Паркер.

У 2026 році Олександр продовжує активну діяльність: розвиває акторський напрям, підтримує ветеранські ініціативи та залишається відкритим до нових викликів. Його особисте життя також привертає увагу публіки, але головне — він залишається вірним собі та своїм цінностям.

Олександр Терен ніколи не робив свої дії заради нагород чи визнання. Кожна його перемога — це результат внутрішньої роботи, впертості та любові до життя, яке продовжується навіть після найтяжчих випробувань.

Що ми можемо винести з історії Олександра Терена

Історія Терена вчить не здаватися навіть тоді, коли здається, що все втрачено. Вона показує, як важливо підтримувати один одного — побратимів на фронті, близьких у реабілітації, суспільство в питаннях інклюзії. Його приклад доводить: межі можливого визначаються не фізичними можливостями, а силою духу.

Сьогодні Олександр Терен — це не лише ветеран з протезами. Це людина, яка танцює, плаває, пише книги, веде шоу, отримує державні нагороди і надихає інших йти вперед. Його шлях продовжується, і кожен новий день — це можливість зробити Україну трохи кращою, доступнішою та справедливішою.

Слідкуйте за проєктами Олександра Терена в Instagram (@tsvit_terenu), на YouTube-каналі ТЕРЕН та підтримуйте ініціативи, спрямовані на гідне ставлення до ветеранів та створення безбар’єрного простору. Бо кожен з нас може стати частиною цієї великої історії незламності.