Для сільських господарів зараз гаряча пора – тривають жнива. Голова Завадівської сільської ради, представниця команди «За майбутнє» Алла Стечишин добре розуміє їхні клопоти, адже свого часу працювала у сільському господарстві.
Чоловік Алли Василівни Андрій Володимирович продовжує трудитися на землі, нині він – керівник фермерського господарства «Калина лошнівська» і ТОВ «Агропрогрес Теребовля». Який цьогоріч урожай агрокультур? Чи будемо із хлібом? Як позначилися не надто сприятливі погодні умови на врожаї? Про все це добре знає Алла Василівна, бо, як сільський голова, вболіває за громаду, за аграріїв.
– Цей рік справді важкий для сільського господарства – як через мінливу погоду, так і через тривалий карантин, – зазначила голова Завадівської сільської ради. – Холодна весна, заморозки наприкінці травня, повінь у червні, а зараз коливання температури – теплі дні й холодні ночі. Для рослин це великий стрес. Моя сім’я давно працює на землі, не пам’ятаю схожого несприятливого року. Навесні в господарстві мого чоловіка підмерзло 100 га кукурудзи, добре, що поступово відновилася. На Монастирищині під час повені затопило 180 га насаджень на землях, які він обробляє. Аграрії залежать від Бога, бо працюють під відкритим небом, мусять бути готовими до різного.
Жнива цьогоріч на Тернопільщині розпочалися на два тижні пізніше, ніж зазвичай. Селяни бідкаються, що важко зібрати зернові, бо через рясні дощі поля заросли бур’яном, до того ж культури уражені.
– Через погодні умови аграрії на два тижні припізнилися зі жнивами, – каже Алла Василівна. – Наразі збирають ячмінь, пшеницю, ріпак. Коли сіяли ріпак, була посуха, влітку — зливи, тому маємо низький урожай, меншу олійність. Пшениця заражена фузаріозом, тож буде значна частина фуражного зерна. Врожайність зернових теж менша, порівнюючи з попередніми роками. Якщо торік на господарстві мого чоловіка збирали 6,5 тонн пшениці з гектара, то цьогоріч – 5-5,5 тонн із гектара. Спілкуюся з друзями – аграріями, у них така ж ситуація. Та попри всі ці труднощі, вони стараються вчасно зібрати урожай, планують знову сіяти.
Аграрії не мають права зупинитися, не можуть карантинити. До слова, карантин теж суттєво вплинув на аграрний сектор. Звісно, сільські господарі не могли сидіти вдома на ізоляції, бо поле не чекає, виходили до праці, але важко було придбати запчастини до техніки, засоби захисту рослин, пальне. Добре, що аграріям все ж дозволили платити податки з відтермінуванням і без штрафних санкцій. В умовах карантину ускладнилися всі процеси в бізнесі, коливається курс валюти, а тим часом потрібно сплачувати орендну плату, податки, кредити, зарплату. Аграріям важче виконувати зобов’язання перед орендарями, партнерами.
Через низьку врожайність, на жаль, цьогоріч зменшиться наповнення місцевого бюджету, а наш край, знаємо, тримається на аграрному секторі. Проте спільними зусиллями місцеві аграрії забезпечать зерном і хлібом населення. Сподіваємось, що наступний рік буде більш сприятливий для сільського господарства.
