Коротко:
- Учасники бойових дій мають першочергове право на безоплатне отримання земельних ділянок державної або комунальної власності для житлового будівництва, садівництва чи особистого селянського господарства.
- Максимальні норми: до 0,12 га під садівництво, до 2 га під ОСГ, до 0,25 га під житло в селі (менше в містах і селищах).
- Під час воєнного стану діє заборона на безоплатну передачу вільних ділянок у приватну власність — процедуру фактично заморожено, окрім окремих винятків.
- Подати клопотання можна вже зараз, щоб зафіксувати чергу і бути готовим після змін законодавства або скасування обмежень.
- Починати варто з Публічної кадастрової карти і повного пакета документів, включно з посвідченням УБД.
- Матеріал носить інформаційний характер і не замінює консультацію юриста чи землевпорядника.
Право на землю для учасників бойових дій закріплене в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Земельному кодексі. Це не абстрактна пільга, а конкретна можливість отримати ділянку для будівництва будинку, саду чи ведення господарства. У 2026 році механізм формально працює, але воєнний стан суттєво його обмежив. Багато хто вже подав документи і чекає на зміни. Розберемо, що реально можна зробити зараз і як підготуватися.
У практиці помічав: хто починає з пошуку ділянки на карті і збирає папери заздалегідь, потім витрачає значно менше часу, коли обмеження знімають. Затримки часто виникають саме через відсутність графічних матеріалів або неправильно вказане цільове призначення. Тож давайте по кроках.
Хто має право на землю по УБД
Право на першочергове відведення земельних ділянок мають учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України. Статус підтверджується посвідченням УБД або відповідним документом. Важливо: скористатися цим правом можна лише один раз за кожним цільовим призначенням (окремо під житло, окремо під садівництво тощо). Якщо раніше вже отримували ділянку за цією підставою — повторно не дадуть.
Земля виділяється з земель державної або комунальної власності. Приватні ділянки сюди не входять. Орган, до якого звертаєтеся, залежить від розташування: у межах населеного пункту — місцева рада, за межами — Держгеокадастр або обласна адміністрація.
Які ділянки і якої площі можна отримати
Норми безоплатної передачі чітко прописані в статті 121 Земельного кодексу. Ось актуальні максимальні розміри:
| Цільове призначення | Максимальна площа |
|---|---|
| Ведення садівництва | 0,12 га |
| Ведення особистого селянського господарства (ОСГ) | 2,0 га |
| Будівництво і обслуговування жилого будинку (присадибна ділянка) у селах | 0,25 га |
| Те саме у селищах міського типу | 0,15 га |
| Те саме у містах | 0,10 га |
| Індивідуальне дачне будівництво | 0,10 га |
Ці цифри — верхня межа. На практиці місцева рада може запропонувати меншу ділянку, якщо вільних земель мало. Для фермерського господарства додатково потрібні документи про досвід роботи в сільському господарстві або відповідну освіту. Під житло в місті майже завжди складніше знайти вільну ділянку, ніж у селі.
Що змінилося під час воєнного стану
З листопада 2022 року діє заборона на безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність. Заборонено також видавати дозволи на розроблення документації із землеустрою з цією метою і саму розробку такої документації. Це стосується і УБД. Тобто зараз отримати нову вільну ділянку practically неможливо.
Винятки є. Заборона не поширюється на випадки, коли на ділянці вже розташовані ваші будівлі чи споруди (житловий будинок, гараж тощо) — тоді можна приватизувати землю під ними. Також виняток стосується громадян, які користувалися землею ще до 1 січня 2002 року. Окремі зміни в 2025–2026 роках дозволили деякі дії щодо зруйнованого майна, але для більшості «чистих» ділянок мораторій залишається.
У Верховній Раді є законопроєкт № 10027, який у грудні 2025 року прийняли за основу. Він пропонує зняти заборону саме для УБД і сімей загиблих, створити резервний фонд земель (до 20 % угідь при приватизації підприємств) і зробити механізм більш прозорим. Станом на серпень 2026 року закон ще не набрав чинності в остаточній редакції. Тож право існує, але реалізація — на паузі.
За спостереженнями, багато хто все одно подає клопотання зараз. Це фіксує дату звернення і дає пріоритет, коли обмеження знімуть. Органи іноді приймають документи «в чергу» або видають формальну відмову з посиланням на воєнний стан — і це нормально.
Покрокова інструкція: як діяти
Навіть з урахуванням обмежень процедура підготовки залишається тією ж. Ось логічна послідовність.
1. Знайдіть вільну ділянку
Зайдіть на Публічну кадастрову карту (map.land.gov.ua). Шукайте ділянки без власника, з потрібним цільовим призначенням. Можна фільтрувати за областю, районом, населеним пунктом. Збережіть або роздрукуйте схему з координатами і кадастровим номером (якщо є). Це і будуть графічні матеріали. Якщо ділянка «сіра» або без даних — зверніться до місцевого відділу Держгеокадастру чи ради за уточненням.
У практиці часто трапляється: людина обирає красиву ділянку біля лісу, а потім з’ясовується, що вона в зоні обмежень або вже «заброньована». Перевіряйте шари карти уважно — ґрунти, природозаповідний фонд, межі населених пунктів.
2. Підготуйте клопотання і документи
Клопотання пишеться в довільній формі, але обов’язково вкажіть:
- цільове призначення ділянки;
- орієнтовні розміри (у межах норм);
- бажане місце розташування.
Додатки:
- копія паспорта (або ID-картки) і ідентифікаційного коду;
- посвідчення УБД (копія + оригінал для пред’явлення);
- графічні матеріали (схема з кадастрової карти, викопіювання);
- погодження землекористувача, якщо ділянка в користуванні інших осіб;
- інші документи залежно від мети (для фермерства — підтвердження досвіду).
Подавати можна особисто в ЦНАП, місцеву раду, через пошту з описом вкладення або, де доступно, через електронні сервіси. Термін розгляду — 30 днів. Якщо мовчать — можна йти до суду.
3. Отримайте дозвіл на розроблення проєкту землеустрою
Якщо клопотання задовольнять (або коли знімуть мораторій), орган видає дозвіл. Далі наймаєте сертифікованого землевпорядника. Він розробляє проєкт землеустрою. Вартість роботи зараз коливається в межах кількох десятків тисяч гривень залежно від складності і регіону. Проєкт погоджують відповідні служби, потім затверджують сесією ради.
4. Реєстрація ділянки і права власності
Після затвердження проєкту звертаєтеся до державного кадастрового реєстратора. Ділянку вносять до Державного земельного кадастру, отримуєте витяг. Далі — реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав. На цьому етапі вже можна говорити про повноцінну власність.
Куди саме звертатися
| Тип землі | Куди подавати |
|---|---|
| Комунальна власність у межах населеного пункту | Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (через ЦНАП) |
| Державна власність за межами населених пунктів | Головне управління Держгеокадастру в області |
| Землі в містах обласного значення | Обласна державна (військова) адміністрація |
Контакти і зразки заяв часто вивішують на сайтах громад або в ЦНАПах. Якщо сумніваєтеся — спочатку проконсультуйтеся в місцевій раді або у юриста, який спеціалізується на земельній тематиці для ветеранів.
Типові помилки і як їх уникнути
Найчастіше люди:
- подають клопотання без графічних матеріалів — відразу відмова;
- вказують площу більшу за норму;
- обирають ділянку з неправильним цільовим призначенням або з обмеженнями;
- забувають, що право одноразове, і не перевіряють, чи не користувалися ним раніше;
- чекають «коли все відкриють» і нічого не роблять зараз.
Ще один момент: під час воєнного стану деякі органи взагалі не приймають заяви, посилаючись на заборону. У такому разі вимагайте письмову мотивовану відмову. Вона знадобиться для суду або для підтвердження пріоритету пізніше.
За досвідом спілкування з тими, хто вже проходив процедуру до 2022 року, найдовше затягується саме етап погодження проєкту землеустрою і сесія ради. Тому краще мати запас часу і кілька варіантів ділянок.
Що робити прямо зараз
Навіть якщо передачу землі заблоковано, підготуйте пакет документів і подайте клопотання. Це не займе багато часу, але зафіксує ваше звернення. Паралельно стежте за долею законопроєкту № 10027 і змінами до перехідних положень Земельного кодексу. Після скасування воєнного стану або ухвалення спеціальних норм процедура запрацює в повному обсязі — і ті, хто вже в «черзі», матимуть перевагу.
Якщо на ділянці вже стоїть ваша нерухомість — можна пробувати приватизувати землю під нею навіть зараз. У всіх інших випадках збирайте документи, шукайте ділянку на карті і не відкладайте. Право є. Реалізація — питання часу і підготовки.
Перевіряйте актуальну інформацію на офіційних ресурсах Держгеокадастру та місцевих рад, а перед подачею документів краще проконсультуйтеся з фахівцем. Так ви уникнете зайвих відмов і заощадите нерви.
