Зміст
У 2025–2026 роках український бізнес зіткнувся з новою реальністю: після скасування Господарського кодексу детальний претензійний порядок, що десятиліттями регулював відносини між контрагентами, втратив автоматичну силу. Водночас кількість господарських спорів у судах зросла, а компанії дедалі частіше шукають способи вирішувати конфлікти швидше, дешевше та без руйнування ділових зв’язків. Досудове врегулювання господарських спорів саме в цей момент набуває особливого значення — як інструмент, що дозволяє контролювати процес і результат.
Стаття 19 Господарського процесуального кодексу України чітко визначає: сторони вживають заходів для досудового врегулювання за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом. Особи, які порушили права та законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову. Це базова норма, яка діє незалежно від скасування Господарського кодексу.
Правова основа після змін 2025 року
З 28 серпня 2025 року Господарський кодекс України втратив чинність. Разом з ним перестала діяти стаття 222, яка раніше детально прописувала вимоги до претензії, строки її розгляду та наслідки ігнорування. Тепер усе залежить від договору та загальних норм.
Якщо в контракті прямо передбачено обов’язковість направлення претензії до звернення до суду — суди перевіряють дотримання цієї процедури. Недотримання може призвести до залишення позовної заяви без розгляду або до врахування цього факту при розподілі судових витрат. Якщо такої умови в договорі немає — досудове врегулювання залишається добровільним, але його відсутність часто розглядається як недобросовісна поведінка сторони.
Додатково діє Закон України «Про медіацію» 2021 року, який поширюється на господарські спори та дозволяє залучати нейтрального посередника. Зараз у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який пропонує закріпити механізм письмової претензії безпосередньо в Цивільному кодексі, однак станом на червень 2026 року він ще не прийнятий.
Сторони зобов’язані вживати заходів для досудового врегулювання за домовленістю або коли це передбачено законом, а порушники прав — відновлювати їх без очікування формальних вимог.
Основні форми досудового врегулювання
На практиці бізнес використовує кілька взаємодоповнюючих інструментів.
Переговори — найпростіша і найпоширеніша форма. Вони можуть бути усними або письмовими, проводитися безпосередньо керівниками чи за участю юристів. Важливо фіксувати досягнуті домовленості в протоколі зустрічі або електронному листуванні, щоб у разі подальшого судового розгляду мати докази добросовісних намірів.
Претензійний порядок — формальний інструмент, який багато компаній продовжують використовувати навіть після скасування Господарського кодексу. Добре складена претензія виконує одразу кілька функцій: фіксує позицію сторони, перериває перебіг позовної давності у випадках визнання боргу, слугує доказом у суді та часто спонукає контрагента до конструктивного діалогу.
Медіація — процедура із залученням професійного медіатора, яка особливо ефективна у складних спорах з великою кількістю документів, технічних питань або коли сторони планують продовжувати співпрацю. Медіатор не приймає рішення, а допомагає сторонам самостійно знайти компроміс. Процедура конфіденційна, що важливо для репутації бізнесу.
Покрокова процедура направлення претензії
Навіть без старої детальної регламентації з Господарського кодексу претензія залишається потужним інструментом. Ось як її правильно підготувати у 2026 році.
- Зібрати докази порушення: договір, акти виконаних робіт, товарні накладні, акти звірки взаєморозрахунків, фото- та відеоматеріали, електронне листування.
- Скласти текст претензії з чіткою структурою: найменування сторін, дата складання, опис обставин з посиланнями на конкретні пункти договору та докази, розрахунок суми (якщо спір грошовий), чіткі вимоги, строк для відповіді (рекомендовано 10–30 календарних днів), наслідки ігнорування, перелік доданих документів, підпис уповноваженої особи.
- Надіслати претензію рекомендованим листом з описом вкладення або вручити під розписку. Якщо договір передбачає електронний документообіг — можна надіслати з кваліфікованим електронним підписом.
- Зафіксувати дату отримання контрагентом (повідомлення про вручення або відмітка на копії).
- При отриманні відповіді — оцінити її та зафіксувати визнання боргу чи часткове виконання вимог.
Після кожного етапу доцільно проводити внутрішній аналіз: чи достатньо доказів, чи не пропущено строки позовної давності, чи є сенс переходити до медіації чи одразу до суду.
Переваги досудового врегулювання порівняно із судом
Багато компаній все ще сприймають суд як єдиний дієвий інструмент. Насправді досудове врегулювання дає низку суттєвих переваг.
| Критерій | Досудове врегулювання | Судовий розгляд |
|---|---|---|
| Тривалість | Від 2 тижнів до 3 місяців | Від 8 місяців до 3 років і більше |
| Вартість | Мінімальна (юридичні послуги + поштові витрати) | Судовий збір, адвокати, експертизи, виконавче провадження |
| Збереження відносин | Висока ймовірність продовження співпраці | Часто призводить до розриву партнерства |
| Конфіденційність | Повністю закритий процес | Публічний розгляд у більшості випадків |
| Гнучкість результату | Сторони самі визначають умови | Рішення приймає суд у межах позовних вимог |
За даними Ради бізнес-омбудсмена України, за десять років роботи вдалося закрити понад 5800 звернень бізнесу на досудовому етапі та заощадити компаніям більше мільярда євро. Кожна така справа — це потенційний позов, який не потрапив до суду.
Добре структурована претензія або успішна медіація часто дозволяє досягти результату за лічені тижні, тоді як судовий процес може тривати роками і вимагати значних ресурсів.
Коли досудове врегулювання є обов’язковим
Обов’язковість виникає у двох основних випадках. Перший — коли це прямо передбачено законом (наприклад, у деяких спеціальних сферах або міжнародних договорах, ратифікованих Україною). Другий і найпоширеніший — коли сторони самостійно закріпили таку умову в договорі.
У 2026 році суди продовжують перевіряти дотримання договірного претензійного порядку. Якщо в договорі чітко написано, що «до звернення до суду сторона зобов’язана направити претензію і дочекатися відповіді протягом 30 днів», ігнорування цієї вимоги може мати негативні процесуальні наслідки.
Типові помилки та практичні рекомендації
Найпоширеніша помилка — ігнорування договірних умов про досудове врегулювання. Друга — надсилання «порожньої» претензії без доказів і чіткого розрахунку. Третя — відсутність фіксації переговорів і визнання боргу, що може вплинути на перебіг позовної давності та податковий облік.
Рекомендації для бізнесу у 2026 році:
- Перегляньте всі чинні договори та додайте чіткий розділ про досудове врегулювання з конкретними строками, способами направлення документів та наслідками недотримання.
- Навчіть відповідальних співробітників фіксувати порушення одразу після їх виявлення.
- Розглядайте медіацію як перший крок у спорах, де є технічні або складні розрахункові питання.
- Залучайте юристів уже на етапі підготовки претензії — це значно підвищує шанси на позитивний результат без суду.
Досудове врегулювання господарських спорів у 2026 році — це не просто формальність і не застарілий інструмент. Це реальний механізм, який дозволяє бізнесу зберігати контроль над ситуацією, економити ресурси та підтримувати робочі відносини навіть у конфліктних ситуаціях. Компанії, які системно використовують переговори, якісні претензії та медіацію, отримують конкурентну перевагу у швидкості реакції та передбачуваності результату.
Перегляньте свої договори вже сьогодні — і наступний спір, ймовірно, вдасться вирішити без участі суду.
