Зміст
З 2023 року російські війська почали застосовувати новий тип авіаційного боєприпаса, який поєднує риси плануючої бомби та ракети. Гром-Е1 дозволяє завдавати ударів по об’єктах на відстані до 120 кілометрів і більше після скидання з літака-носія. Цей засіб ураження вже фіксували в атаках на Харків, Дніпро, Полтаву, Миколаїв та міста Донеччини.
Він розширює зону досяжності російської авіації далеко за межі зони бойових дій. Українські сили протиповітряної оборони неодноразово перехоплювали такі боєприпаси, проте частина ударів досягала цілей і завдавала шкоди цивільній інфраструктурі.
Станом на середину 2026 року Гром-Е1 залишається частиною арсеналу, який Росія використовує для тиску на тилові регіони України. Розуміння його можливостей та обмежень допомагає краще оцінювати поточні ризики та ефективність захисту.
Історія створення та перші застосування
Російська корпорація «Тактичне ракетне озброєння» розробила боєприпас наприкінці 2000-х — на початку 2010-х років. Вперше його відкрито представили на міжнародному авіасалоні МАКС-2015. Випробування завершили до 2019 року, після чого виріб почав надходити на озброєння російських повітряно-космічних сил.
Бойове застосування проти України зафіксували вже у березні 2023 року — уламки знайшли в Донецьку. З 2024 року частота використання зросла. У лютому 2024-го боєприпас влучив у школу в Мирнограді. У серпні того ж року атакували Костянтинівку. Восени 2024-го та протягом 2025 року удари фіксували в Харкові. У червні 2025 року спробу атаки на Дніпро відбила протиповітряна оборона — боєприпас збили в передмісті. У жовтні 2025-го Гром-Е1 застосовували проти Полтави, Миколаєва та знову Харкова. Деякі атаки сягали нових районів, що свідчить про спроби розширити географію загрози.
Технічні можливості Гром-Е1
Гром-Е1 — це авіаційний боєприпас модульної конструкції. Він поєднує планерування після скидання з додатковим ракетним прискоренням. Така схема забезпечує більшу дальність порівняно з чисто плануючими бомбами на кшталт ФАБ з модулями УМПК.
Заявлена максимальна дальність становить до 120 кілометрів. Окремі модифіковані версії, за даними відкритих джерел, можуть сягати 200 кілометрів при зменшеній масі бойової частини. Стартова маса — близько 594 кілограмів. Бойова частина уламково-фугасного типу важить 315 кілограмів.
| Параметр | Значення | Примітка |
|---|---|---|
| Стартова маса | 594 кг | включає бойову частину та елементи керування |
| Маса бойової частини | 315 кг | уламково-фугасна |
| Максимальна дальність | до 120 км | модифіковані версії — до 200 км |
| Діапазон висоти пуску | 500–12 000 м | залежить від типу носія та профілю польоту |
| Система наведення | інерціальна з супутниковою корекцією | для ураження цілей з відомими координатами |
Дані наведено за матеріалами Вікіпедії та 24 Канал.
Ці параметри роблять Гром-Е1 придатним для ударів по стаціонарних об’єктах на значній відстані. Водночас експерти відзначають, що реальна точність не завжди відповідає заявленим характеристикам — частина боєприпасів уражала цивільні об’єкти замість військових.
Відомі випадки застосування
Кожен зафіксований випадок дає уявлення про тактику використання. У лютому 2024 року в Мирнограді боєприпас зруйнував частину школи — загинули двоє людей, п’ятеро отримали поранення. У серпні 2024-го атакували Костянтинівку з руйнуваннями цивільних будівель.
Восени 2024 року та в 2025-му удари по Харкову супроводжувалися пошкодженнями житлової забудови. У червні 2025 року над Дніпром українська протиповітряна оборона перехопила Гром-Е1 у передмісті — жертв вдалося уникнути. У жовтні 2025-го боєприпаси фіксували в атаках на Полтаву, Миколаїв та Харків. Деякі з них досягали районів, які раніше вважалися менш уразливими.
У більшості випадків ідентифікацію проводили за уламками з характерними елементами. Це підтверджує систематичне застосування такого типу засобів ураження для створення тиску на тилові міста.
Наслідки для цивільного населення та інфраструктури
Кожен удар Гром-Е1 несе пряму загрозу життю мирних людей. Руйнування шкіл, житлових будинків та об’єктів інфраструктури призводить до загибелі та поранень цивільних. Психологічний тиск від можливості ураження на великій відстані посилює тривогу в суспільстві та змушує переглядати плани евакуації та укриття.
Економічні втрати від пошкодження енергетичних об’єктів, транспортної мережі та житлового фонду лягають додатковим тягарем на державу та місцеві громади. Водночас українське суспільство демонструє високу стійкість: люди продовжують працювати, відбудовувати пошкоджене та підтримувати оборонні зусилля. Міжнародна допомога в ремонті та відновленні залишається важливою складовою стримування наслідків таких атак.
Протидія та захист України
Українські підрозділи протиповітряної оборони вже мають досвід успішного перехоплення Гром-Е1. Цей боєприпас рухається за аеродинамічною траєкторією на відносно помірних швидкостях, що робить його вразливим для сучасних зенітних систем. Комплекси Patriot, С-300, NASAMS та інші засоби здатні ефективно працювати проти таких цілей.
Успішні перехоплення, зокрема над Дніпром у червні 2025 року, підтверджують дієвість ешелонованої оборони. Проте для надійного прикриття великих територій потрібна достатня кількість систем, боєприпасів та постійне вдосконалення тактики у відповідь на зміни в російському арсеналі. Допомога міжнародних партнерів у постачанні техніки та навчанні особового складу відіграє ключову роль у посиленні захисту.
Гром-Е1 серед інших російських засобів ураження
Гром-Е1 займає проміжну позицію між плануючими бомбами з модулями корекції та більш дорогими крилатими чи балістичними ракетами. Він дешевший у виробництві, що дозволяє застосовувати його масово для створення ефекту терору на великій території. Водночас його дальність менша, ніж у стратегічних ракет, а точність та надійність, за оцінками українських експертів, не завжди стабільні.
Порівняно з гіперзвуковими системами Гром-Е1 легше перехоплювати. Це робить його зручним інструментом для регулярних ударів по тилу, коли мета — не лише військові об’єкти, а й психологічний тиск на населення. Росія продовжує вдосконалювати та масштабувати виробництво таких боєприпасів, тому загроза залишається актуальною.
Аналіз застосування Гром-Е1 демонструє еволюцію російських засобів ураження та їхню спрямованість на тилові території України. Ефективна протидія залежить від подальшого зміцнення протиповітряної оборони, своєчасного виявлення нових модифікацій та стійкої міжнародної підтримки. Кожен успішно перехоплений боєприпас означає врятовані життя та збережені об’єкти цивільної інфраструктури. Україна адаптується до нових викликів, зберігаючи пріоритетом захист мирного населення та обороноздатність держави.
