На тлі кризи у відносинах між Польщею та Україною у Варшаві відбулися антиукраїнські марші. Офіційне вшанування жертв Волинської трагедії перетворилося на політичний протест, однак риторика польських лідерів пом’якшала.
Офіційне вшанування
11 липня у Польщі відзначають річницю Волинської трагедії 1943–1945 років. Польща є єдиною державою, яка кваліфікувала ці події як геноцид. Україна визнає злочини окремих підрозділів УПА, проте вважає формування символом боротьби за незалежність.
У Варшаві церемонію організував Інститут національної пам’яті. Присутні родини жертв, історики, політики та урядовці. Україну представляв посол Василь Боднар. Коли спікери говорили про поєднання та ексгумацію, їх висвистували та називали брехунами. Тепло зустріли представника Інституту та колишнього прем’єра Матеуша Моравецького.
Президент Польщі Кароль Навроцький у селі Радруж не згадував імені Володимира Зеленського та не ескалував ситуацію. Він асоціював червоно-чорний прапор із символікою Третього рейху та нагадав про законопроєкт, що забороняє його.
Марш ультраправих
12 липня ультраправа партія «Конфедерація Корона Польської» провела «Волинський марш». На захід прийшло до 400 осіб. Лідер партії Ґжеґож Браун заявив, що Україна становить загрозу для Польщі, та закликав припинити військову допомогу. Він анонсував «акт лояльності» для українців у Польщі.
Багато перехожих засуджували акцію. Польща залишається правовою державою: затримано підозрюваних у нападах на українців. За словами кореспондента, градус напруги поступово знижується.
