У Коропці церковні дзвони шукали ще з 30-х років минулого століття. Напередодні війни, у 39-му, в селищі спалили дерев’яну церковку. А дзвони місцеві мешканці заховали, щоб німці не забрали.

– Був чоловік, який знав приблизне місце, – розповіла Олена Ксеник. – Він допомагав відвозити дзвони, і закопувати, але вже давно він минувся.

Місце, де саме закопали дзвони досі було загадкою. Їх неодноразово шукали, розповідають у Коропецькій селищній раді, двічі комісія з металошукачами приїжджала з Тернополя, місцеві збиралися, але марно. Нещодавно на подвір’ї Олени Ксеник віднайшли унікальні дзвони 1922 року.

– У нас пропускала водопровідна труба, вирішили розкопати її. Розкопали десь метр в глибину й натрапили на якийсь метал, копали далі. Згодом побачили, що під землею дзвони, – каже Олена Трохимівна.

Здивування, ділиться жінка, не було меж. Там, де знайшли два дзвони, не планували копати. Всього метр від фундаменту і зовсім близько до куща винограду.

– Це Божа Благодать! – каже Олена Ксеник.

Про те, що на їхньому обійсті закопали дзвони, сім’я пані Олени не знала. Колись, розповідає жінка, на цій території жив священик, за радянської влади (коли ще Коропець був районним центром) проживав старший секретар райкому партії, згодом це було приміщення школи-інтернат. Пізніше, землю приватизувала сім’я Кеник, і збудувала хату.

Унікальні дзвони відвезли до відбудованої церкви Святого Миколая. Їх використовуватимуть за призначенням.