Замість комп’ютерних ігор – книги, замість збитків – власні вірші. Весь свій вільний час голгочанські школярі проводять в гостях у своєї вчительки – Оксани Ярославівни. Вже 18 років у неї вдома діє літературно-творчий гурток «Словограй». Саме тоді добре знаній у підгаєцькій Голгочі і далеко за її межами письменниці Оксані Максимишин запропонували вести заняття. Жінка, яку у 10-річному віці скувала недуга, мріяла вчителювати все життя, зізнається пані Оксана.

 

– В школу гралися, я була вчителькою або директором, на менше не претендувала. І тут така трагедія раптом, як я встану? Але пішла напролом, подолала всі перешкоди і досягла того, що маю, – розповідає жінка.

 

Нині у неї близько півсотні учнів, поділених на дві групи. Кожна має по одному заняттю  в тиждень, проте злітаються сюди мало не щодня. Вони пишуть вірші, твори, диктанти, читають, обговорюють, танцюють співають і навіть, буває, куховарять. Творча й наполеглива Оксана Ярославівна намагається передати своїм вихованцям найважливіші істини.

 

Книги – в кожному куточку її дому. Їх вважає найкращим вчителем, порадником і другом, тому читає – відколи себе пам’ятає. Пані Оксана розповідає: прочитала всі місцеві бібліотеки, має чималу власну, тому щиро хоче прищепити любов до знань своїм учням. А вони обожнюють свою Оксану Ярославівну.

 

– Нас сюди тягне любов до слова, молитви, до пісні. Тут така аура піднесення, не хочеться сидіти вдома, тягне сюди, де друзі, де наша люба Оксана Ярославівна, – каже учасниця гуртка Ірина Салабун.

 

Всі твори, вірші, статті дітей Оксана Максимишин надсилає у газети і журнали, кожну вирізку зберігає як особливе досягнення. І запевняє, – її гурток завжди оточують лише добрі люди, тому дякує за них Богові. Одні з натхненних помічників, котрі завжди підтримають талановиту сільську дітвору – представники добре знаного в краї Агрохолдингу «МРІЯ».

 

– Нам вдвічі приємніше підтримувати цей гурток, бо вони тут всі діти-внуки наших пайовиків. І це їхнє хобі, кудись поїхати, в мальовничі краї, де вони черпають натхнення, вони завжди кажуть, ми хочемо поїхати, школа дає нам автобус, і ми даємо пальне, вони мандрують, пишуть нам свої відгуки – каже менеджер відділу маркетингу Агрохолдингу «МРІЯ» Ірина Стахурська.

 

На щастя, завдяки підтримці небайдужих благодійників та наполегливості Оксани Ярославівни, у голгочанського «Словограю» є творчі амбіції та можливості, які для сільської дітвори часто недоступні. Своїм прикладом ці натхненні школярі доводять: головне – це бажання. Адже результат– це лише 10 відсотків таланту, решта – сумлінна праця.