Два роки тому в 30-річної Юлії Куць діагностували хворобу, від якої немає рятунку в Україні. Організм жінки втратив здатність виробляти зрілі клітини крові. Українські медики розвели руками.
– Лікарі сказали апластична анемія, єдиний вихід у моєму випадку — це трансплантація кісткового мозку. В Україні ця операція неможлива, тому сказали шукати порятунок десь у світі, – каже співзасновниця БФ «Український реєстр донорів кісткового мозку» Юлія Куць.
Юля була в розпачі, але підтримка рідних додавала силу. Спершу родина шукала клініки за кордоном, згодом донора. Найчастіше для цього підходять рідні. Юлі пощастило, у неї є старший брат Юрій. Він відразу погодився поділитись кістковим мозком.
– Я не розглядав варіантів не стати, перевіритись обов’язково треба, найбільше боявся, що не підійду, – родинний донор Юлії Юрій Гоцалюк.
Та звірити ДНК в Україні ніде. Проблеми, зізнається Юлія, були на кожному етапі.
– Нам довелося шукати лабораторію за кордоном, щоб відправити зразки крові. Також були проблеми ким відправити кров, як дотримати температурні режими. Проблеми були на кожному кроці, – співзасновниця БФ «Український реєстр донорів кісткового мозку» Юлія Куць.
Стовбурові клітини брата підійшли. Згодом їй зробили операцію в Польщі. Як тільки Юля одужала подружжя Куць вирішило заснувати перший в Україні банк донорів кісткового мозку. Вони зареєстрували громадську організацію та запустили сайт. Подати дані можуть всі охочі віком від 18 до 45 років.
– Будь-хто може зайти на нашу сторінку на сайті, прочитати інформацію про пожертвування стовбурових клітин і зареєструватися. Нині у нашому реєстрі 530 людей, ще 70-ти чекаємо результати ДНК, – розповідає керівник і співзасновник БФ «Український реєстр донорів кісткового мозку» Роман Куць.
Після реєстрації потенційному донору відправляють поштою тест-набір. Він достатньо простий, людині потрібно зробити кілька мазків з щоки і дати згоду на дослідження. Кошти за аналіз – 40 євро сплачує тернопільський реєстр. Тож, окрім донорів, Юля та Роман постійно шукають благодійників.
– Наш проект показує що люди в Україні готові ставати потенційними донорами, можливо, ділитися своїми клітинами, щоб зберегти комусь життя. Для цього потрібно лишень поштовх і ми цей поштовх дали, – каже Роман Куць.
Нині Юлія разом з братом Юрієм і чоловіком Романом гуляють Тернополем. Молоді люди дякують Богу за врятоване найрідніше життя і можливість – допомагати тим, хто опиняється у такій же біді.