Де стоїть найменший гвинтик чи найбільше колесо комірниці та обліковці Агрохолдингу «МРІЯ» згадають навіть посеред ночі. І хоча робота здається зовсім нежіночою, все ж ці панянки справляються з нею на відмінно.
Кожна з комірниць нині зізнається: взятись за таку складну роботу було лячно. Та виручило – «надійне чоловіче плече». 24-річна Діана Маліновська на склад кластеру «Буковина» прийшла майже рік тому. Пригадує тоді колеги-чоловіки не вірили у її сили.
– У перший день я прийшла сюди на каблуках. Хлопці як побачили, думали, що я працювати не буду. Бо як не як, а відповідальність: і з хімією, і з запчастинами треба працювати. Тобто розрізняти, що куди видати, що куди покласти. Але так за два-три місяці спільними зусиллями спрацювалися, – каже Діана.
Надія Манюк в Агрохолдингу «МРІЯ» працює вже 12 років. П’ять років тому після організаційних змін стала комірницею складу запчастин.
– У нас було два комірники – жінка і чоловік. І чомусь надали перевагу жінці, взяли на склад запчастин. Страшно було, незвично. Звикалось до однієї роботи, а почала робити зовсім другу. Просилася, що не розумію, що таке підшипник, гайочка. Сказали, якщо ви знаєте що таке є, значить працюватимете, – розповідає пані Надія.
А от обліковець Марія Вальчук після перших днів на складі навіть вирішила покинути цю роботу.
– Прийшла сюди, тут багато механіків, всі чогось хочуть, щось виписують. Усюди гам, шум.
Незабаром пані Марія відзначатиме другий рік роботи у чоловічому колективі. Каже з ними простіше порозумітись, часто допомагають. По-справжньому закохатись в роботу на складі може навчити комірниця кластеру «Поділля» Наталя Данькова. 15 років на роботі пліч-о-пліч з чоловіками і на обличчі незмінна усмішка.
– Робота моя приносить мені задоволення, тому що я розумію все, що я маю виконувати на цій роботі. Спочатку було важко, не знала, де розміщуються ті запчастини, до якої техніки вони відносяться, але за роки береться своє.
Освоїти професію комірника складу запчастин, кожній з цих жінок допомогли колеги-чоловіки. Вони і нині неабияк підтримують своїх тендітних напарниць.
– Мені дають легшу роботу, ні там сидіти і рахувати шайбочки, я вже стою чекаю, щоб відмітити вірну кількість, – каже обліковець Марія Вальчук.
Дати раду на величезному складі та впорядкувати деталі, жінки можуть і самотужки, але допомогу від чоловіків приймають із вдячністю. Комірниці ж за роботою не забувають й те, що вони господині. Тож із задоволенням турбуються про своїх колег: наводять порядки та готують каву. Чоловіки ж відмічають, попросити про допомого жінку, набагато простіше. Навіть мають продумані способи, як це зробити.
– Коли є жінка в колективі, – домовитись простіше. Для цього в мене завжди є декілька цукерків, – каже старший інженер кластеру «Буковина» Агрохолдингу «МРІЯ» Микола Різник.
І ці чоловічі хитрощі, часто виручають. Комірниці відзначають, що саме ця роба дає їм можливість відчувати себе жінкою. Та основним елементом жіночої краси були і залишаються щирі іскорки в очах. На цій роботі представниці прекрасної половини людства отримують внутрішній спокій та підтримку. І навіть якщо ця професія комусь може здатися не жіночою – Важливо, що на своєму робочому місці ти по-справжньому щаслива.
