Повернення додому. На пероні мами, дружини й діти чекають приїзду захисників.

– Я сина чекаю, – Марія.

– Тата, – Ілля.

Півроку військові артилерійської бригади служили на Сході. Розлука з рідними була нелегкою.

– Дуже важко, морально, фізично, чоловік уже давно служить, два місяці було дитині, як він вперше поїхав, тому важко і дитині, і мені, і йому важко, але Бог нам допомагає, – дружина.

– Ми б тут не стояли, якби вони там не стояли, велика їм подяка, хвала і материнський поклін, – Стефанія.

Захисників зустрічають урочисто: грає оркестр, благословляє капелан. Зі сльозами на очах обнімаються найрідніші. Вдома військові будуть недовго. Незабаром вкотре поїдуть захищати українські кордони.