Сьогодні, 22 вересня, на 84-му році життя, перестало битися серце Корифея Української Сцени, народного артиста України Володимира Дмитровича Ячмінського. Сумну звістку повідомила речниця театру Ірина Папуша.
Зазначимо, Володимир Ячмінський народився 15 червня 1936 року в Харкові. У 1961 році закінчив театральну студію при Львівському академічному театрі ім. М. Заньковецької. Творчу діяльність розпочав в Тернопільському обласному музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка в 1962 р. З перших ролей він заявив про себе як актор, для якого не існує сценічного амплуа, створив галерею образів яскравого комедійного, драматичного характеру. Кожна роль, зіграна актором В. Д. Ячмінським – це подія, це завжди відкриття.
Творчість Володимира Ячмінського постійно перебувала в полі зору театральної критики та громадськості. Таким його роботам, як Іван Непокритий („Дай серцю волю…” М. Кропивницького), Мартин Боруля („Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого), Возний („Наталка Полтавка” І. Котляревського), Малахій Стаканчик („Народний Малахій” М. Куліша), Терешко („Суєта” І. Карпенка-Карого), Феліче („Дім божевільних” Е. Скарпетти), Феноген („Хазяїн” І. Карпенка-Карого), Майк Деделюк («Гуцулка Ксеня» Я. Барнича), Лейзер («Поминальна молитва» Г. Горіна), Скорик («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка), Ступай («Патетична соната» М. Куліша), Рибник («Тіль Уленшпігель» Г. Горіна), Зброжек («Маклена Граса» М. Куліша) та іншим присвячені численні театрознавчі дослідження.
Створені сценічні образи вражали своєю неповторністю, засвідчували про яскравий талант. Роботу в театрі актор успішно поєднував у кіно. Знявся у фільмах: „Чортова дюжина” (Козак Кишкомот), „Вершники” (Сержант Гевдар), „Прощайте фараони” (Оверко), „Дай серцю волю…” (Іван Непокритий), „Камінний господар” (Сганарель), «Чарівна сопілка» (Хома) та ін.
Неодноразово отримував відзнаки Міністерства культури України, Спілки театральних діячів України. Був лауреатом премії ім. М. Садовського та Леся Курбаса, удостоєний званням «Людина року-2009», нагороджений Орденом Слави III ступеня.