Софія Михайлівна Ротару зустрічає серпень 2026 року у віці 78 років. Народжена 7 серпня 1947-го в буковинському селі Маршинці, вона досі залишається символом української естради, чий голос звучав десятиліттями й не втратив своєї сили. Через помилку паспортистки в документах інколи фігурує дата 9 серпня, тож родина й шанувальники звикли вітати співачку двічі.
Її шлях від сільської дівчинки з молдовської родини до Народної артистки СРСР і Героя України виглядає майже неймовірним. Контральто, яке здатне торкнутися найглибших струн душі, поєднало народні мотиви Буковини з сучасною поп-естрадою. І навіть зараз, коли вона рідко з’являється на публіці, інтерес до її віку й життя не згасає.
Станом на початок серпня 2026-го Софії Михайлівні виповнилося рівно 78. До дня народження залишається кілька днів, і незабаром вона святкуватиме 79-й рік. Ця цифра лише підкреслює, наскільки довго вона тримає сцену й серця слухачів.
Точна дата народження та подвійне свято
Офіційна дата — 7 серпня 1947 року. Саме цього дня в селі Маршинці Новоселицького району Чернівецької області з’явилася на світ друга дитина в родині молдовських селян. Батько Михайло Федорович працював бригадиром виноградарів, мати Олександра Іванівна виховувала шістьох дітей. У родині говорили молдовською, і саме ця мова стала першою для майбутньої зірки.
Паспортистка помилково вписала 9 серпня. З того часу Софія Ротару святкує двічі: спочатку з найближчими 7-го, а потім приймає вітання від шанувальників 9-го. Ця маленька деталь стала майже сімейною традицією. У 2026 році обидві дати припадають на вихідні, тож атмосфера свята обіцяє бути особливо теплою.
Станом на 1 серпня 2026 року Софії Ротару — 78 повних років. Після 7 серпня їй виповниться 79.
Дитинство на Буковині та перші кроки до сцени
Маршинці — невелике село біля кордону з Молдовою. Тут Софія росла серед виноградників, народних пісень і багатодітної родини. Старша сестра Зінаїда після тифу втратила зір, але зберегла абсолютний слух і вчила молодших пісень по радіо. Саме вона стала першим музичним учителем майбутньої зірки.
У школі Софія співала в хорі, грала на домрі та баяні. У 15 років виграла районний конкурс, у 16 — обласний, а в 17-річному віці перемогла на республіканському фестивалі народних талантів у Києві. Після цього її запросили виступати в Кремлівському палаці з’їздів. Шлях від сільського хору до всесоюзної сцени зайняв лише кілька років.
У 1968 році вона закінчила диригентсько-хорове відділення Чернівецького музичного училища. Того ж року вийшла заміж за Анатолія Євдокименка — музиканта, який став її чоловіком, продюсером і творчим партнером на довгі 34 роки. Разом вони створили ансамбль «Червона рута», який змінив українську естраду.
Кар’єра, яка змінила естраду
Пісня Володимира Івасюка «Червона рута» стала поворотним моментом. У 1971 році Софія Ротару виконала її у фільмі, і з того часу ця мелодія асоціюється саме з нею. Далі пішли «Водограй», «Черемшина», «Одна калина», «Лаванда» і сотні інших хітів. Репертуар налічує понад 500 пісень одинадцятьма мовами.
Вона першою серед радянських співачок почала використовувати ритм-комп’ютер і сучасні аранжування. Виступала на «Золотому Орфеї», у Сопоті, у Токіо. Стала Народною артисткою Української РСР у 1976-му, Молдавської РСР у 1983-му, СРСР у 1988-му. У 2002 році отримала звання Героя України, а в 2021-му — «Національна легенда України».
| Рік | Звання / нагорода | Країна |
|---|---|---|
| 1976 | Народна артистка УРСР | Україна |
| 1988 | Народна артистка СРСР | СРСР |
| 2002 | Герой України | Україна |
| 2021 | Національна легенда України | Україна |
Дані зібрані за інформацією української Вікіпедії та відкритих біографічних джерел.
Особисте життя та родина сьогодні
Чоловік Анатолій Євдокименко пішов із життя у 2002 році. Після цієї втрати Софія Ротару довго не виходила на сцену, але повернулася сильнішою. Син Руслан став музичним продюсером і підприємцем. Онуки — Анатолій і Софія — продовжують творчу лінію родини: один у музиці, інша в моделінгу й співі.
Після 2022 року співачка майже не з’являється на великих сценах. Вона живе тихо під Києвом, рідко публікує пости в Instagram, підтримує Україну й допомагає благодійним фондам. Сестра Ауріка підтверджує, що Софія Михайлівна залишилася вдома, серед рідних і саду, який завжди був її відрадою.
У 78 років Софія Ротару зберігає гідність і приватність, яких заслуговує людина, що віддала сцені понад пів століття.
Чому її вік цікавить так сильно
Бо вона ніколи не грала «вічну молодість» заради сцени. Її краса завжди була природною, голос — живим, а ставлення до часу — спокійним. Багато хто порівнює її з тими співачками, які ховають роки під пластикою. Ротару обрала інший шлях: чесність і гідність.
У 2026 році вона залишається улюбленицею кількох поколінь. Молодь відкриває «Червону руту» заново, а ті, хто слухав її в 70-х і 80-х, згадують, як ця жінка з Буковини вміла підкорити будь-яку залу. Її вік — не просто цифра. Це доказ того, що справжній талант не має терміну придатності.
Софія Ротару довела: можна пройти через війни, політичні бурі, особисті втрати й залишитися собою. 78 років — це не фініш, а ще один розділ історії, яку вона пише голосом і силою характеру. І поки звучить її пісня, вік залишається лише деталлю біографії, а не її суттю.
