Росія ризикує зіткнутися з «вибуховою» банківською кризою, оскільки кредитори взяли на себе основний тягар воєнної економіки країни. Про це йдеться у звіті розвідки однієї з європейських держав, з яким ознайомилося джерело.
Вразливість банків до санкцій
Двосторінковий документ, підготовлений останніми тижнями для інформування європейських посадовців, окреслює вразливість російських банків до подальших західних санкцій. Хоча фінустанови РФ здебільшого витримали санкції після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, у червневому звіті наголошується на погіршенні якості кредитів та зростанні заборгованості домогосподарств. Це створює «вибухонебезпечний» ризик.
Тим часом ЄС готує 21-й пакет санкцій, який планують фіналізувати в липні. Документ націлений на банки та криптовалютні біржі. Оскільки війна виснажує державну скарбницю, Росія все більше спирається на банки для підтримки компаній та позичальників. Це обтяжує фінустанови новими ризиками.
Мінекономіки РФ знизило прогноз зростання ВВП до 0,4% у 2026 році з раніше прогнозованих 1,3% та до 1,4% у 2027 році з 2,8%.
Субсидовані кредити та приховані ризики
Банки змушені надавати субсидовані кредити оборонним компаніям, покупцям житла та іншим позичальникам. Державні програми кредитування, реструктуризація та підтримка маскують уразливість. «Ситуація створює ілюзію динамічної економіки, що насправді приховує вибухонебезпечну ситуацію, яку може спровокувати економічний шок, наприклад, амбітний пакет санкцій проти банків», — вказано у документі.
Кредитування оборонних компаній, регіональних проєктів та домовласників збільшило обсяг позик, які можуть ніколи не повернути. За оцінками, 10% корпоративних кредитів є сумнівними — це стрімке зростання порівняно з 2024 роком. Деякі великі банки зафіксували частку непрацюючих роздрібних кредитів до 15% у 2025 році.
Понад 500 тис. росіян оголосили себе банкрутами у 2025-му — майже на третину більше, ніж попереднього року. Водночас державні програми стимулювали понад 13 млн росіян взяти щонайменше три кредити одночасно.
Наприкінці червня 2026 року голова правління Сбербанку Герман Греф жорстко розкритикував політику Центробанку. Він заявив, що економіка РФ вже переохолоджена, а високі ставки чинять на неї ще більший «депресивний тиск». Греф стверджує, що нинішня грошово-кредитна політика зайшла в глухий кут.
