З дитиною у слінгу над операційним столом. На Тернопільщині лікар-ветеринар проводить годинні операції чотирилапим з дитиною біля серця. Каже, декретна відпустка не завада, тай не може спокійно сидіти вдома, коли знає, що хтось потребує її допомоги. За 5 місяців відколи у сім’ї Федорків народилась донечка, мама встигла зродити десятки  успішних операцій.

 

– Коли дитині був місяць я вийшла на роботу і відразу робила операції. Спочатку розраховувала, що Алінка мирно спатиме в автокріслі , поки я працюю. Але доводилося замотувати у слінг та працювати з нею на руках, – розповідає Олена Федорків.

До операції пані Олена ретельно готується. Дбає і про зручності для донечки і про безпеку тварини.

 

– Я не можу сидіти у чотирьох стінах. Люблю свою роботу і можу легко її поєднувати з сімейними клопотами. А те що оперую безпритульних тварин – також не проблема, мушу допомагати всіх хто потребує, – проводжує лікар-ветеринар.

Операція тривала майже годину. Асистенти допомагають, Алінка стихає і лікар констатує результат.

–  Операція пройшла успішно. Донечка молодець, але спати вже не хоче.

 

На 70 собак, які живуть у притулку – лише один ветеринар, тому часу на клопоти про пелюшки у лікаря-хірурга мало.

– Кожна собака має свою історію: є Рікі з перебитою щелепою, є безногий Шарік. Тому у нас обов’язково повинен бути ветеринар, – каже волонтер центру стерилізації Оксана  Бадло.

 

Пані Олена зізнається, працювати з донечкою на руках стає все важче. Алінка дорослішає і стає рухливішою. Але попри труднощі йти у декретну відпустку не планує. Радше продумає варіанти чим зайняти у притулку дитину, коли та зможе сидіти.  Переконана у сучасному світі поєднувати дітей і роботу – можливо.