Українське жовте-синє колірне сполучення походить від герба Галицько-Волинського князівства – золотого лева в синьому полі, який з’явився в другій половині ХІІІ століття.
Українці традиційно називають свій прапор «жовто-блакитним» – сказуються гени поколінь. На мові геральдики (науки про герби) та вексилології (науки про прапори) це значить, що жовтий колір є головним (тому в описі прапору він називається першим по черзі, зображується вгорі) а блакитний є допоміжним (тому називається другим, зображується внизу прапора і використовується на гербі як тло).
Нинішній прапор України називається синьо-жовтим, тому верхня його половина є синьою (головний колір), а нижня — жовтою (допоміжний колір). Тому, згідно з законами геральдики, на державному гербі мав би зображатися синій Тризуб на жовтому тлі. Проте в дійсності ми маємо жовтий Тризуб на синьому тлі — і це вірно. Але тоді головний, жовтий колір має бути угорі нашого прапору, а не навпаки.
Знаходячись під владою інших держав жовто-блакитний прапор зникає з широкого вжитку, згадок про жовто – блакитний прапор в період ХІV – ХVІІ не знайдено.
У XVIII столітті серед прапорів стали переважати блакитні полотнища з золотими чи жовтими зображеннями гербів та частково інші ознаки, як небесні світила, зброя, постаті святих Михаїла, Юрія та інші. Лицева сторона полкових і сотенних корогв і знамен була національною емблемою з зображенням козака у золотому чи жовтому щитовому полі на блакитному полотнищі.
Під час революційної «Весни народів» 1849 р. Головна Руська рада у Львові відновлює використання герба Руського королівства (Галицько-Волинської держави) ХІІІ-XIV століття з зображенням золотого лева, що спинається на скелю у синьому полі, а як національні прапори широко вживаються стяги з поєднанням синього і жовтого кольорів. На початку ХХ ст. під впливом геральдичних правил (за правилами вексилології, кольором верхньої смуги на прапорі має бути колір основної гербової фігури) більшого поширення набув жовто-блакитний прапор (тобто, верхня смуга жовта).
Прапор в жовто-блакитних кольорах повертається в часи УНР. Кольорові малюнки Шіппіха, виконані в кінці 1917 р. після проголошення 3-го Універсалу та опубліковані видавництвом “Вернигора” як листівки та плакати.
Джерело: prapor.info