Про мишей і людей. Як аудит Держрезерву викрив мільярдний збиток, пише DW. За словами ексдиректора Державного агентства резерву України Ярослава Погорілого, урядові запаси становлять три відсотки від норми, а масштаб зловживань сягає одного мільярда гривень.

“З’їли миші”, – так про факти зникнення майже 2700 вагонів зерна з запасів Державного агентства резерву України написав у Facebook радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол. За його словами, апетит цих мишей коштував платникам податків понад 800 мільйонів гривень. Зі складів Держагентства резерву України в Тернопільській області зникло 150 тисяч тонн зерна. Нестачу виявили під час аудиторської перевірки.

Пізніше Апостол повідомив про інші факти розкрадань з держрезерву, серед яких були й крадіжки пального. Серед винаходів крадіїв – порожні цистерни з трубами, привареними до віконечок для щупів. Лише вони були заповнені нафтопродуктами, тому проби показували наповненість цистерни, хоча насправді вона була порожньою.

Звільнення після викриття корупції

Наведені Апостолом факти стали відомими завдяки аудиту Державного агентства резерву, який провів колишній керівник відомства Ярослав Погорілий. Про них останній розповів у своєму інтерв’ю українському виданню “Дзеркало тижня”, оцінивши загальний обсяг збитків для Держрезерву у понад мільярд гривень. При цьому запаси відомства, повідомив Погорілий, складають лише три відсотки від норми.

За його словами, він надав зібрану інформацію правоохоронцям та новому міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігорю Петрашку. Незабаром уряд вирішив звільнити Погорілого, а 20 травня, через тиждень після звільнення, колишній голова Держрезерву почав розповідати про зловживання у своєму відомстві публічно, завдяки чому громадськість й почала дізнаватися про захмарні апетити українських мишей.

Зеленський в пошуках резервів

Про відомство, яке зазвичай залишається поза увагою ЗМІ, на своїй пресконференції 20 травня заговорив навіть президент України Володимир Зеленський. Він емоційно скаржився одному з журналістів на те, що на тлі викликаної коронавірусом кризи державні засіки виявилися порожніми. “Тобто в Україні 40 мільйонів людей – порожній держрезерв. Нема нічого. Просто нічого нема”, – заявив тоді президент, додавши, що йому, мовляв, пояснили, що багато європейських країн відмовилися від державних запасів і тому в Україні ситуація була подібною до сусідів по Європі.

У коментарі DW Погорілий майже погодився з президентською оцінкою стану запасів Держрезерву – за його власними підрахунками, вони заповнені лише на три відсотки від норми. Втім, ані керівництво агентства, ані український уряд ніколи не мали офіційного курсу на відмову від державних резервів, додав ексчиновник. Він зазначив – така ідея розглядалася хіба що кулуарно.

Так само, зазначив Погорілий, від резервів не відмовлялися й інші країни Європи. У більшості з них вони є в тому чи іншому вигляді. Наприклад, у Німеччині Асоціація нафтових резервів (EBV) відповідає за зберігання палива і нафти, за зберігання резервів харчів відповідає міністерство продовольства та сільського господарства, а медичних товарів – міністерство охорони здоров’я. Те, чим Україна відрізняється від європейських країн – це наявністю так званого мобілізаційного резерву на випадок війни, розповідає Погорілий. Він є лише в декількох країнах ЄС, серед яких Чехія і Словенія.

Радянський монстр без реформ

Проблеми з українським Держрезервом пов’язані не з тим, що його хтось хотів позбутися, а з тим, що з радянських років ця структура так і залишалася нереформованою, розповідає ексзаступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло Кухта. “За ці роки за неї ніхто всерйоз не брався і вона просто деградувала”, – розповідає він. Тому, як і більшість державних підприємств, каже Кухта, Державне агентство резерву просто стало ще однією чорною дірою та розсадником корупції.

Про це говорить і Погорілий, за словами якого проблему поглиблює ще й повна непрозорість цього агентства, яке має у своїй структурі склади і холодильники, аграрні активи, нафтобази та навіть дослідний інститут. Дані про його роботу здебільшого залишаються таємними, адже йдеться про державні запаси, зокрема й на випадок війни. “Остаточно розібратися з тим, як працює Держрезерв я зміг лише після перемоги на конкурсі на посаду його голови. І я не думаю, що в чинному уряді у когось зараз є стовідсоткове розуміння, як ця структура працює”, – пояснює колишній керівник відомства.

Хроніка занепаду

За словами Погорілого, до 1990-х Держрезерв потроху занепадав, але здебільшого успішно зберігав старі радянські запаси. Але після економічної кризи 1998 року з нього за допомогою так званих товарних кредитів почали вимивати ресурси. “Державний резерв надавав допомогу підприємствам, але не отримував ці товари чи кошти за них назад. Коли стало зрозуміло, що є схеми, які дозволяють не повертати товарні кредити назад, це вже було не зупинити”, – розповідає Погорілий.

Ще однією проблемою стало недофінансування Держрезерву та непродумана політика зберігання запасів. “Продати через десять років зерно за тією ж вартістю, за якою воно було куплене, неможливо”, – пояснює Погорілий. За його словами, для когось це могло бути й перевагою, адже після такого довгого строку довести, що зерно з самого початку було нижчої якості, ніж було заявлено у паперах, також не вийде. Так чи інакше, зберігати старі запаси на тому ж рівні лише за рахунок продажу старих резервів не було жодної можливості, а востаннє кошти на поповнення Держрезерву з бюджету виділялися ще у 2012 році.

До цього додавалося банальне розкрадання майна та “тіньова приватизація” низки активів Держрезерву, коли формально підприємство демонструє збитки, але в реальності за допомогою його керівництва працює на приватний інтерес, перелічує екскерівник держрезерву.

Міністр ігнорує аудит

Призначений наприкінці листопада 2019 року Погорілий зізнається – він встиг небагато зробити за ті п’ять місяців, що провів на своїй посаді. Але основним своїм досягненням він називає аудит Держрезерву, який виявив масштабні розкрадання запасів. Відповідні матеріали в залежності від розміру збитків та посад можливих винуватців було передано в СБУ, НАБУ, ДБР, прокуратуру, Національну поліцію. Ексчиновник розповідає, що до кінця проведення перевірок звільнилися 19 з 23 керівників компаній Держрезерву, які стали об’єктом аудиту.

Та все це, судячи зі слів ексчиновника, мало цікавило нового міністра економічного розвитку. На єдиній зустрічі з Петрашком навіть не піднімалося питання розкрадань Держрезерву, розповідає Погорілий: “Аудити, думаю, (Петрашко. – Ред.) навіть не бачив”.

А ось реакція правоохоронців поки, навпаки, свідчить про зацікавленість результатами перевірок. За словами Апостола, поліція почала розслідування за підозрою у привласненні чи розтраті майна у великих розмірах. Він пообіцяв, що правоохоронці дадуть оцінку оборудкам і “винаходам” крадіїв, та зазначив, що лише почав оприлюднювати відповідну інформацію.

Повернення до старих схем?

На запитання DW про те, чи пов’язує він своє звільнення з результатами аудиту Держрезерву, Погорілий так і не відповів прямо. Він зазначив лише, що з боку міністерства економічного розвитку чи уряду взагалі не було жодних пояснень цього рішення. Про нього ексчиновник дізнався спочатку з каналів у Telegram, а вже потім – з сайту Кабінету Міністрів України.

Водночас він додав, що тепер на його посаду претендують керівники тих кампаній, які були звільнені під час аудиту, а однією з вимог, які висуваються до потенційних кандидатів, є досвід роботи у Держрезерві чи інших державних структурах. “Це значить, що у кріслі голови агентства знову може опинитися людина, яка добре розуміє, які працювали корупційні схеми, і зможе їх швидко відновити”, – попереджає Погорілий.

Навіть майже без запасів Держрезерв залишається “ласим шматком”, підтверджує ці побоювання Кухта. За його словами, вирішити проблему корупції у агентстві не просто – ця задача потребує років цілеспрямованих зусиль та готовності до “чищення Авгієвих стаєнь”. “Просто знайти добрих людей і сподіватися, що все вирішиться само собою, не вийде. Але якщо знайти того, хто вміти красти, у Держрезерві можна розгорнутися по-панськи”, – каже колишній заступник міністра економічного розвитку.

 

Як шукатимуть винних у зникненні зерна з Держрезерву розповів Ярослав Погорілий телеканалу СТБ.