Інсульт може трапитись з кожним, незалежно від статі та віку, але попередити його, безумовно, можна, – каже лікар-нейрохірург Петро Гудак. Біда лише в тому, що люди не хочуть працювати над тривалістю і якістю свого життя. 

«Люди нехтують здоров’ям не через низький інтелект. Просто їм стало нецікаво жити», – вважає лікар.

Петро Гудак – кандидат медичних наук, завідувач курсу нейрохірургії ТНМУ, доцент кафедри хірургії № 1, співавтор посібника з нейрохірургії, голова Асоціації нейрохірургів Тернопільщини, член експертно-ревізійної комісії Української асоціації нейрохірургів, дитячий нейрохірург та… скрипаль.

Понад 32 роки Петро Степанович рятує людські життя й не відмовляє нікому. А ще знаходить час для гри на чотирьох музичних інструментах і стрибків з парашутом. Своїм дітям і пацієнтам радить: «Беріть з мене приклад». 

У програмі «Вектор здоров’я» він розповів про причини і профілактику інсульту, чому операція – не найголовніше в лікуванні цієї хвороби, як сам лікар бореться зі стресами і що йому не вдається.

Петре Степановичу, що таке інсульт і хто в групі ризику?
Інсульт – це гостра судинна катастрофа, кажучи просто. Є два типи цієї хвороби: 

Ішемічний. Коли через раптово заблоковану тромбом судину припиняється постачання крові у частині мозку. Найчастіше його причинами є серцеві захворювання, цукровий діабет і підвищений артеріальний тиск. 

Геморагічний. Розривається судина і виникає крововилив у мозковій речовині чи навколо мозку. У випадку геморагічного вади судин бувають вроджені, другий чинник – артеріовенозні мальформації. 

Артеріальна кров перетікає у венозну систему, оминаючи капілярну, тому утворюються клубки судин. Нерідко можемо бачити їх на ногах у жінок. Кажуть, вени повилазили. Щось подібне утворюється в головному мозку. За певних обставин ці судини можуть розриватись. 

Ще одна з причин – це прийом пероральних контрацептивів. Не всі це знають, особливо жінки.

Якщо людина знає, що у неї підвищений артеріальний тиск і є ризик інсульту, чи може убезпечити себе?
Безперечно, так. Я мав за честь зустрічатися з Миколою Амосовим, який казав: «Всі хвороби від ліні і невігластва». Погоджуюсь з ним абсолютно. 

Більшість захворювань виникають тому, що люди не контролюють свого тиску, ведуть нездоровий спосіб життя, надто хвилюються і мають «запущені» хвороби.

Серед проблем – також неправильне харчування. До речі, реклама з гаслом «Навчимо Європу бенкетувати» дуже недоречна. В Європі люди добре знають ціну кожної калорії і вплив кожного продукту, який потрапляє на стінки судин.

Українці звикли їсти ситно, багато і часто нездорову їжу. Як достукатися до таких людей?
Раніше мене це дратувало. Однак з віком я зрозумів, що це проблема українців на генетичному рівні. Вона тягнеться з часів Голодомору. Нащадки людей, які голодували, зараз переїдають, ніби про запас. Я не засуджую їх, але впевнений, що в цьому напрямку потрібно проводити просвітницьку роботу. 

Знаменитий кардіохірург Лео Бокерія дуже елегантно сказав, що люди, які на своє здоров’я не звертають уваги, мають проблеми з самоідентифікацією. Потрібно мати відповідний рівень IQ, який дозволить зрозуміти, що тобі не корисно. 

Наступна біда – малорухливість. Цьому сильно сприяють ґаджети. Останнім часом я спостерігаю цікавий феномен. Люди не дбають про здоров’я не через низький інтелект. Їм стало нецікаво жити, вони змучились від життя…

Чому вода важлива для здоров’я судин? Як правильно пити воду?
Треба пити чисту джерельну воду. Щодня – 1,5-2 літра для того, щоб розрідити кров. Прийом Аспірину чи інших препаратів не дасть результату, якщо в організмі немає рідини. Наприклад, у Китаї, де я був два роки тому, п’ють лише теплу воду. Там я навчився першу склянку вживати за пів години до сніданку. Опісля роблю фізичні вправи і снідаю. Наступна порція – через 2 години. 

Перед операцією я обов’язково з’їдаю чайну ложку меду і запиваю водою. Це додає мені сил.

Чи впливає пора року на кількість інсультів?
У багатьох людей підвищується артеріальний тиск влітку, в духоту. Саме тоді й трапляється більше інсультів.

Яка різниця між інфарктом та інсультом?
Природа ішемічних інфаркту та інсульту однакова – відкладання жирних кислот на стінках судин. 

На Тернопільщині трапляється близько 2 300 інсультів на рік. Це немало. Та й взагалі Україна займає передове місце в світі за кількістю інсультів. Так само, як виразка шлунку, це хвороба бідних, хвороба країн третього світу.

Які симптоми мікроінсульту?
Мікроінсульт – значить катастрофа сталася в мілкій судині. Його людина переносить легко, якщо він відбувся у менш значимій функціонально ділянці мозку. Можна навіть не помітити цього. Перенести на ногах, як кажуть.

А як розпізнати інсульт?
Я своїм студентам розповідаю: якщо у приймальне відділення привезли двох хворих з різними видами інсульту, то різниця між ними очевидна. 

Геморагічний інсульт трапляється зазвичай в гіперстеніків, тобто людей з надмірною вагою. Коли трапляється крововилив, у них тиск може зашкалювати аж до 300 мм рт. ст., червоне забарвлення обличчя, різкий головний біль та блювота. Може бути перекошене лице і паралізований один бік тіла.

Як правило, ступінь порушення свідомості у таких пацієнтів важчий, ніж у тих, хто переніс ішемічний інсульт.

Ознаки другого типу – це оніміння обличчя або руки, відсутність головного болю. Тиск може піднятись до 160-180. Але критичних показників, до 300, не буває.

Якими мають бути дії людей, що оточують хворого?
Головне правило – не нашкодь. Якщо є блювота, людину треба повернути на бік, зафіксувати артеріальний тиск і до приїзду «швидкої» більше нічого не робити.

Якого лікування потребує людина з інсультом?
Таким пацієнтам роблять КТ-ангіографію судин – вводять контраст у вену. Стає зрозуміло, де сталася катастрофа. Паралельно беруть аналізи. Ми дивимось, які цукри, згортання крові тощо. 

Залежно від типу інсульту проводяться відповідні реанімаційні заходи. 

Я завжди хотів донести лікарям, що інсульт – це та патологія, де важливо виграти час. У випадку з ішемічним інсультом йдеться про 2-3 години. При геморагічному час теж важливий, бо на другу-третю добу в пацієнта виникає вазоспазм. Тоді оперувати важче і результативність менша. Дуже важливо, щоб допомогу надавали на місці, без перевезень.

Якщо причина ішемічного інсульту – тромб, то потрібна тромбекстракція або тромболізис. Його роблять у двох медзакладах Тернополя. Першої процедури в області не виконують. Проте лікарні ведуть інтенсивну роботу, щоб лікарі змогли надавати спеціалізовану допомогу вчасно. До того, як пацієнт загине або стане глибоким інвалідом.

За 32 роки я прооперував чимало пацієнтів. Основні операції, які робимо зараз, це коли є крововилив у мозкову речовину і потрібно цю кров забрати, тобто видалити інсульт-гематому. Таких операцій відбувається в середньому 20-30 на рік.

Яка реабілітація після операції?
Якщо стався крововилив, ми гематому забрали, але причину не усунули. Реабілітації не може бути, поки не усунута причина, бо може статися повторний крововилив. 

Взагалі реабілітаційна допомога в області на досить високому рівні, але найважливіше – усунути чинник хвороби. Лікарні Тернополя розвиваються в цьому напрямку: закуповують відповідне обладнання та медикаменти. Сподіваюсь, що скоро цей важливий етап у нас буде налагоджений чітко, як конвеєр.

Нейрохірург Генрі Марш у своїй книзі писав, що лікар дуже тішиться, коли людина забуває про нього, бо це означає, що вона здорова. Чи погоджуєтесь з таким висловом?
З Генрі Маршем я знайомий особисто. Він підписав і подарував мені книжку. Прочитав її і був вражений тим, як людину мучить совість. Він дуже переживає за тих пацієнтів, яких не зміг врятувати. І це є в кожного нейрохірурга. А чи забуває… Думаю, той, хто має пам’ять і вдячний за порятунок, навряд чи забуде.

Як впливає Covid на виникнення інсультів?
На жаль, часто стикаюсь з тим, що Covid викликає ішемічний інсульт. Людина хворіє у тяжкій формі. Крім інсульту, майже щодня я спостерігаю депресії, невротичні розлади й тривожності у пацієнтів, які спровоковані коронавірусом.

Петре Степановичу, ви голова Асоціації нейрохірургів Тернопільщини, член експертно-ревізійної комісії Української асоціації нейрохірургів, завідувач курсу нейрохірургії ТНМУ, дитячий нейрохірург. А ще скрипаль. Що вам найближче з зазначеного?
Ці ролі доповнюють одна одну і допомагають переживати стреси. У мене є синтезатор, міні-фортепіано. Один з інструментів придбала в тернопільського майстра і подарувала дружина. Часто музикую – і це допомагає жити. 

У мене троє дорослих дітей. Я кажу і їм, і своїм пацієнтам: “Беріть з мене приклад”. В Індії лікар, який хворіє, не має права лікувати інших. Я не розумію лікарів, які палять…

Не знаю, чи ви повірите, та два місяці тому я спускався з парашутом. Також займаюсь рафтингом, тобто сплавляюсь гірськими річками. Я люблю цей спорт, бо виріс у горах, на Закарпатті. 

Кожного ранку, незалежно від погоди, виходжу на пробіжку. Я намагаюсь вести здоровий спосіб життя. 

Найбільше з того, що раджу людям, але не вдається самому, це дивитись на світ і деяких людей спокійно, не звертаючи уваги.

Що порадите нашим читачам, аби вони були здоровими?
Перш за все, бережіть себе і тих, хто поряд. Не «їжте» їхні нерви. Відносьтеся до них так, як до самих себе. Тоді ваша нервова система буде в порядку, і хворіти будете набагато менше. 

Якщо вам потрібна допомога лікаря Петра Гудака, звертайтесь за номерами телефонів: +38095 3303060, +380970529009; пишіть на email: hudak@tdmu.edu.ua, hudakbrain@gmail.com або на сайті лікаря: https://hudakneuro.info/

Будьте здорові!

Матеріал підготувала Тетяна Бенедига