Від понеділка, 12 лютого, в Україні починається Масниця, або, як ще кажуть в народі, найсмачніший тиждень року. У давнину, господиням не дозволялось виконувати хатню роботу, а їхні таланти були направлені на одне – запашні золотаві млинці та пироги.
Як зазначає відомий ресторатор Ігор Парій, тернополянам варто святкувати не Масляну а Запусти чи Прощення. Адже це тиждень, який передує Великому посту і не зважаючи на язичницьке коріння має глибокий релігійний зміст.
Тиждень ділиться на два періоди: понеділок, вівторок і середа – це Вузькі Запусти а четвер, п’ятниця, субота і неділя – Широкі. Упродовж перших трьох днів можна виконувати домашню роботу, а з четверга будь-яка робота заборонена.
Кожен день Запустів має свою назву і призначення. Зараз більшість традицій святкування вже забулися, але раніше їх неухильно дотримувалися.
Понеділок, 12 лютого – це «зустріч». Цей день має чудову традицію робити крижані гірки. Наші предки вірили, що чим далі котяться сани і більше лунає сміху під час такої забави – тим кращим буде врожай.
Вівторок, 13 лютого – «загравання». Цього дня потрібно грати у веселі ігри та пригощати один одного млинцями та пирогами.
Середа, 14 лютого – «ласунка». Здавна українки цього дня готують різні смаколики для багатого столу. На першому місці, звісно, млинці.
Святкування Запустів
Четвер, 15 лютого – «розгуляй». Від цього дня Масляна набуває великих масштабів – у четвер прийнято гуляти з ранку до вечора, водячи хороводи та співаючи пісні.
П’ятниця, 16 лютого – «тещині вечори». У цей день молодь намагається знайти свою пару, аби якнайшвидше одружитися. Зяті особисто запрошують своїх тещ та пригощають їх млинцями.
Субота, 17 лютого – «посиденьки зовиці» – молода невістка запрошує своїх рідних до себе.
Неділя, 18 лютого – «Прощена неділя». Цього дня потрібно попросити пробачення у всіх за заподіяне зло та очиститися від гріхів напередодні Великого посту.
З 19 лютого гуляння припиняються, адже приходить Великий піст, який триватиме до Великодня.