Засуджена за умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання в апеляції просила не позбавляти її волі. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги захисника обвинуваченої Світлани Р. та представника потерпілого на вирок Теребовлянського районного суду від 10 червня 2019 року.
Як встановлено судом, пізно ввечері 3 грудня 2017 року між 29-річним потерпілим та 45-річною обвинуваченою Світланою Р. за місцем її проживання у селі Кобиловолоки Теребовлянського району виник конфлікт, в ході якого чоловік вдарив її рукою по обличчю. Зазнавши насилля від свого співмешканця, обвинувачена взяла з кухонного столу ніж і вийшла за ним у коридор. Продовжуючи з’ясовувати стосунки, чоловік спробував здавити її шию рукою, внаслідок чого в обвинуваченої раптово виник стан сильного душевного хвилювання. З метою помсти за протиправні дії, Світлана вдарила потерпілого ножем у груди, умисно спричинивши йому тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого він під ранок помер у лікарні.
Вказані дії обвинуваченої суд кваліфікував за ст. 116 КК України (умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства з боку потерпілого) та призначив покарання у виді трьох із половиною років позбавлення волі. Санкція статті передбачає до 5 років обмеження волі або позбавлення волі на той самий строк.
Також судом частково задоволено цивільні позови брата та матері потерпілого та стягнуто з обвинуваченої на їх користь по 100 тис. грн моральної шкоди.
У поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченої просив вирок місцевого суду скасувати та перекваліфікувати дії обвинуваченої зі ст. 116 КК України на ст. 123 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання). Санкція статті передбачає від 150 до 200 годин громадських робіт, або до 2-ох років виправних робіт, або до 3-ох років обмеження волі, або до 2-ох років позбавлення волі.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена вини в умисному вбивстві не визнала та просила не позбавляти її волі.
Представник потерпілої сторони в апеляційній скарзі просив призначити Світлані Р. покарання у виді 5 років позбавлення волі та у повному обсязі задовольнити цивільний позов матері та брата потерпілого і стягнути з обвинуваченої по 300 тис. грн моральної шкоди.
Заслухавши суддю доповідача, доводи обвинуваченої та її захисника, думку потерпілих і прокурора, колегія суддів прийшла до переконання, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а призначене покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та відомостям про особу обвинуваченої і підстав для його скасування немає. А тому апеляційні скарги обвинуваченої та потерпілих слід відхилити, а вирок суду першої інстанції залишити без змін. Прес-служба Тернопільського апеляційного суду