Історія створення та розвиток вакцини

Вакцина БЦЖ це єдиний вакцинальний препарат, який вже понад сто років використовують для профілактики туберкульозу. Вона містить ослаблений штам мікобактерії бичачого типу (Mycobacterium bovis) і формує захист переважно проти найнебезпечніших генералізованих форм захворювання у дітей раннього віку.

У країнах з високим рівнем поширеності туберкульозу, до яких належить і Україна, ця вакцина залишається важливою частиною національної стратегії імунізації. З 1 січня 2026 року в Україні діє оновлений Національний календар профілактичних щеплень, який оптимізував час введення БЦЖ — тепер її рекомендують вводити вже через 24 години після народження. Це відповідає сучасним рекомендаціям і практичним потребам.

Вакцина не гарантує абсолютного захисту від будь-якого контакту з мікобактеріями, але суттєво знижує ризик розвитку тяжких, потенційно смертельних форм — туберкульозного менінгіту та міліарного (дисемінованого) туберкульозу. Саме тому її включено до обов’язкового переліку щеплень для здорових новонароджених без протипоказань.

Історія створення та розвиток вакцини

Створення вакцини БЦЖ — це результат багаторічної кропіткої роботи французьких дослідників Альберта Кальметта та Каміля Герена. У 1908 році вони почали роботу зі штаму мікобактерії, виділеної з ураженої туберкульозом корови. Протягом 13 років і 231 пасажу на спеціальних середовищах бактерію поступово послаблювали, доки вона втратила здатність викликати захворювання, але зберегла імуногенні властивості.

Перше введення людині відбулося в 1921 році в Парижі — новонародженому, мати якого померла від туберкульозу. З того часу вакцина пройшла шлях від експериментального засобу до препарату, внесеного до переліку основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров’я. Сьогодні використовують різні субштамми БЦЖ, але принцип залишається тим самим: живий атенуйований (ослаблений) мікроорганізм.

Склад вакцини та механізм дії

Вакцина БЦЖ — це суспензія живих ослаблених бактерій. В одній дозі для новонароджених міститься від 500 до 1500 тисяч життєздатних клітин. Препарат вводять внутрішньошкірно (інтрадермально), зазвичай у верхню третину лівого плеча.

Після введення бактерії розмножуються локально в шкірі та регіонарних лімфовузлах. Це стимулює клітинну ланку імунітету — Т-лімфоцити та макрофаги. Саме ці клітини відіграють ключову роль у боротьбі з внутрішньоклітинними патогенами, якими є мікобактерії туберкульозу. На відміну від багатьох інших вакцин, БЦЖ не формує високих рівнів антитіл, а «тренує» імунну систему розпізнавати і знищувати інфіковані клітини.

Такий механізм пояснює, чому захист найсильніший саме проти дисемінованих форм у маленьких дітей, у яких імунна система ще не здатна ефективно стримувати поширення інфекції.

Кому та коли вводять вакцину БЦЖ в Україні

Згідно з оновленим календарем 2026 року щеплення проводять у пологовому стаціонарі через 24 години після народження (раніше — на 3–5-ту добу). Це дозволяє виписувати матерів раніше та забезпечити захист дитини якомога швидше, що особливо важливо в умовах вищої захворюваності на туберкульоз порівняно з більшістю країн ЄС.

Якщо з якихось причин щеплення не зробили в пологовому будинку, його можна провести до 7 місяців життя дитини без попередньої проби Манту за умови відсутності відомого контакту з хворим на туберкульоз. Після 7 місяців — лише за негативного результату туберкулінової проби або тесту на вивільнення гамма-інтерферону. Вакцинацію можна здійснювати одночасно з іншими вакцинами календаря.

Ревакцинацію в Україні не проводять рутинно — її ефективність щодо запобігання інфікуванню та захворювання у старшому віці не доведена на достатньому рівні.

Наскільки ефективна вакцина БЦЖ

Ефективність БЦЖ варіює залежно від форми захворювання та віку. За узагальненими даними наукових оглядів та спостережень в Україні:

• Захист від тяжких генералізованих форм (менінгіт, міліарний туберкульоз) у дітей до 5 років досягає 70–90 % при ранній неонатальній вакцинації.
• Загальний захист від будь-якої форми туберкульозу — близько 50 %.
• Зниження ризику інфікування при контакті з хворим — приблизно на 19 %.
• Тривалість захисту — до 15 років і більше, з найдовшим ефектом при введенні в перші дні життя.

Важливо пам’ятати: вакцинована дитина може інфікуватися, але захворювання у неї, як правило, перебігає легше і без небезпечних ускладнень. Це головна цінність препарату в країнах з високим тягаром туберкульозу.

Нормальна реакція та можливі побічні ефекти

Реакція на БЦЖ розвивається повільно. У перші дні зазвичай нічого не помітно. Через 2–6 тижнів на місці введення з’являється папула або невелика виразка, яка поступово загоюється з утворенням рубця (шраму) діаметром 5–10 мм. Такий рубець є ознакою успішної вакцинації у більшості дітей (приблизно у 90 % випадків).

Можливі побічні реакції:

• Збільшення регіонарних лімфовузлів (частіше під пахвою) — зазвичай безболісне і минає самостійно.
• Рідкісні ускладнення (менше 1 на 1000 щеплень) — нагноєння лімфовузла, остеїт.
• Дуже рідко (переважно в дітей з тяжкими імунодефіцитами) — дисемінована БЦЖ-інфекція.

Усі серйозні реакції потребують звернення до лікаря. У більшості здорових дітей вакцина переноситься добре.

Протипоказання до введення БЦЖ

Рішення про вакцинацію завжди приймає лікар індивідуально. Основні стани, за яких щеплення протипоказане або відкладається:

• Тяжкі вроджені або набуті імунодефіцити (включаючи ВІЛ-інфекцію до початку ефективної терапії).
• Активний туберкульоз або підозра на нього.
• Гнійно-септичні захворювання шкіри в місці введення.
• Маса тіла дитини менше 2000–2500 г (відкладають до набору ваги).
• Імуносупресивна терапія.

Вагітність є протипоказанням для вакцинації дорослих. У кожному випадку лікар оцінює співвідношення користі та ризику.

Використання БЦЖ у лікуванні раку сечового міхура

Окрім профілактики туберкульозу, препарат на основі того самого штаму БЦЖ застосовують як імунотерапію при поверхневому (неінвазивному) раку сечового міхура. Розчин вводять безпосередньо в сечовий міхур через катетер. Це викликає потужну місцеву імунну відповідь, яка допомагає знищувати атипові клітини та знижує ризик рецидивів. Механізм тут інший — активація імунних клітин стінки міхура проти пухлини, а не проти мікобактерій.

Поширені міфи та реальні факти

Багато батьків турбуються через рубець або чують різні історії. Ось найпоширеніші хибні уявлення:

• «БЦЖ викликає туберкульоз» — ні, штам максимально ослаблений і не здатний викликати захворювання у здорової дитини.
• «Якщо немає рубця — вакцина не подіяла» — рубець відсутній приблизно у 10 % успішно вакцинованих; це не означає відсутність захисту.
• «Вакцина застаріла і неефективна» — вона не ідеальна проти легеневих форм у дорослих, але досі найкращий доступний інструмент проти смертельних форм у дітей.
• «Можна зробити пізніше» — чим раніше, тим кращий захист від найнебезпечніших ускладнень.

Дослідження нових вакцин проти туберкульозу тривають (зокрема кандидат M72/AS01E), але на сьогодні БЦЖ залишається єдиним зареєстрованим і широко застосовуваним засобом специфічної профілактики.

Вакцинація БЦЖ — це простий, перевірений часом і безпечний для більшості дітей крок, який реально рятує життя від тяжких форм туберкульозу. В Україні, де ризик контакту з інфекцією вищий, ніж у багатьох європейських країнах, дотримання календаря щеплень залишається одним із найефективніших способів захистити дитину в перші роки життя. Перед будь-яким щепленням обов’язково проконсультуйтеся з педіатром або сімейним лікарем — вони оцінять індивідуальну ситуацію вашої дитини.