Президент Вірменії Ваагн Хачатурян у неділю, 2 серпня, підписав указ про призначення Нікола Пашиняна прем’єр-міністром. Відповідний документ оприлюднено на сайті глави держави.
«Відповідно до статті 149, частини 1 Конституції: призначити Нікола Пашиняна на посаду прем’єр-міністра», — зазначено в указі.
Цього ж дня в Єревані розпочалася перша сесія парламенту дев’ятого скликання. Пашинян оголосив про відставку уряду. Це формальна процедура після парламентських виборів, на яких перемогла його партія «Громадянський договір».
Згідно зі статтею 158 Конституції, уряд складає повноваження в день першої сесії новообраних Національних зборів. «Я підписав відповідну заяву на ім’я президента з проханням прийняти відставку уряду», — заявив Пашинян у відеозверненні.
Президент мав призначити нового голову кабінету міністрів із кандидатів від партії, що здобула більшість. Пашинян очолює уряд Вірменії з травня 2018 року.
Підсумки виборів і зовнішній тиск
На парламентських виборах 7 червня 2026 року партія «Громадянський договір» здобула 49,81% голосів. Проросійські сили, зокрема блок Самвела Карапетяна «Сильна Вірменія», не змогли прийти до влади. Партія Гагіка Царукяна «Процвітаюча Вірменія» не пройшла до парламенту — їй забракло кількох десятків голосів. Лідера партії заарештували в липні.
Виборчий процес супроводжувався тиском з боку Росії. Наприкінці травня 2026 року Москва відкликала посла з Єревана, заборонила ввезення низки вірменських товарів. Володимир Путін публічно пригрозив Вірменії «українським сценарієм» через її курс на євроінтеграцію.
За даними джерела, російська сторона намагалася вплинути на результати голосування через вірменську діаспору в РФ. У передвиборчій програмі Пашинян анонсував кримінальне переслідування лідерів опозиції, яких у Вірменії пов’язують із російським впливом. Тривають розслідування щодо Роберта Кочаряна та Самвела Карапетяна.
