ФАБ — це скорочення від «фугасна авіаційна бомба». Це один із найпоширеніших типів авіаційних боєприпасів радянської розробки, який і сьогодні залишається основним засобом ураження наземних цілей у руках російської авіації. На відміну від керованих ракет, класична ФАБ не має власного двигуна й наведення — вона просто падає під дією сили тяжіння. Саме тому її часто називають «тупою» або вільнопадаючою бомбою.
Проте з 2023 року ситуація кардинально змінилася. До звичайних ФАБ почали масово кріпити універсальні модулі планування та корекції (УМПК). Завдяки крилам і супутниковій навігації бомба перетворюється на плануючий боєприпас і здатна долати десятки кілометрів. Саме такі модернізовані ФАБи стали одним із найнебезпечніших інструментів російських ударів по прифронтових містах і позиціях українських військ.
Розуміти, що саме являє собою ФАБ, важливо не лише з військової точки зору. Це допомагає оцінити реальну загрозу, радіус ураження та способи захисту цивільного населення.
Походження та конструкція фугасної авіабомби
Фугасні авіабомби з’явилися ще в 1930-х роках у СРСР. Основна ідея була простою: створити боєприпас, головна вражаюча сила якого — потужна ударна хвиля та уламки корпусу. На відміну від осколкових чи запальних бомб, ФАБ має товстий корпус і велику кількість вибухової речовини — зазвичай близько половини від загальної маси.
Класична конструкція включає кілька основних елементів: міцний сталевий корпус, заряд тротилу або сумішей на його основі, головний і донний підривники, а також стабілізатор. Підривник може спрацьовувати миттєво при ударі об землю або з уповільненням — коли бомба вже заглибилася в ґрунт чи будівлю. Саме ця особливість робить ФАБ ефективною проти укріплень, складів і промислових об’єктів.
Найпоширеніші калібри — 250, 500, 1500 і 3000 кг. Число в назві вказує на вагову категорію, хоча фактична маса іноді відрізняється. Наприклад, ФАБ-500М-62 важить близько 500 кг і містить приблизно 200–300 кг вибухівки.
Основні типи ФАБ і їхні характеристики
Різні калібри призначені для різних завдань. Легші бомби застосовують проти живої сили та легкої техніки, важчі — проти фортифікаційних споруд і великих об’єктів.
| Тип бомби | Маса, кг | Маса вибухівки, кг | Орієнтовний радіус ураження |
|---|---|---|---|
| ФАБ-250 | 250 | близько 100 | до 120 м |
| ФАБ-500 | 500 | 200–300 | до 250 м |
| ФАБ-1500 | 1500 | близько 675 | сильні пошкодження — до 70 м, легкі — до 350 м |
| ФАБ-3000 | близько 3000 | понад 1200 | значне руйнування в радіусі сотень метрів |
Дані узагальнені на основі відкритих військових джерел і публікацій українських аналітиків. Реальний радіус залежить від типу ґрунту, висоти скидання та кута падіння.
ФАБ-500 залишається наймасовішою. Вирва від її вибуху може сягати 8 метрів у діаметрі та 3 метрів у глибину. Уламки корпусу розлітаються на сотні метрів, створюючи додаткову небезпеку.
Як звичайну ФАБ перетворюють на плануючу
Головна зміна останніх років — поява модуля УМПК. Це набір крил і системи корекції, який кріплять до корпусу бомби. Після скидання з літака (найчастіше Су-34) крила розкриваються, і бомба починає планувати. Навігація відбувається за допомогою супутникових сигналів і інерціальної системи.
Реальна дальність польоту таких боєприпасів, за оцінками українських фахівців, становить 40–70 км залежно від висоти й швидкості носія. У деяких модифікаціях з підвищеною дальністю (УМПК-ПД) цей показник може сягати 90–95 км. Точність середня — відхилення часто становить 10–30 метрів, але для ударів по щільній забудові цього достатньо.
Важливо розуміти: модуль не збільшує потужність вибуху. Він лише дозволяє доставити ту саму стару радянську бомбу на більшу відстань і з більшою точністю, при цьому літак залишається поза зоною дії більшості українських засобів ППО.
Саме поєднання дешевизни старих ФАБ і відносно простого модуля УМПК зробило ці боєприпаси одним із наймасовіших засобів ураження з повітря у 2023–2026 роках.
Чим ФАБ відрізняється від КАБ
Часто ці терміни плутають. КАБ — корегована авіаційна бомба — спочатку створювалася як керований боєприпас. ФАБ же — звичайна вільнопадаюча бомба, яку лише додатково модернізують. На практиці більшість «КАБів», про які повідомляють у новинах, — це саме ФАБи з УМПК.
Є й інші типи: бетонобійні, запальні, об’ємно-детонуючі. Але фугасні залишаються найуніверсальнішими, бо вражають і техніку, і будівлі, і живу силу одночасно.
Загроза для цивільного населення та захист
Найбільша небезпека ФАБів із модулями планування — можливість завдавати ударів із безпечної для літака відстані. Це дозволяє російській авіації працювати поблизу лінії зіткнення, не заходячи в зону ураження багатьох українських комплексів ППО.
При сигналі повітряної тривоги або повідомленні про загрозу авіаударів найкращий захист — укриття в підвалах або спеціальних спорудах. Ударна хвиля від ФАБ-500 здатна зруйнувати звичайні вікна й двері на відстані кількох десятків метрів, а уламки можуть долітати значно далі.
Навіть якщо бомба не влучила безпосередньо в будівлю, контузії та травми від ударної хвилі можливі на відстані понад 100 метрів.
Українські сили ППО й протирадіолокаційні засоби постійно працюють над зменшенням цієї загрози. Знищення носіїв — Су-34 — залишається одним із пріоритетних завдань.
Фугасна авіаційна бомба — зброя середини ХХ століття, яку сучасні технології зробили знову актуальною. Її простота, масовість і можливість швидкої модернізації пояснюють, чому саме ФАБи з УМПК стали одним із ключових інструментів російської тактики в повітрі. Розуміння їхніх можливостей і обмежень допомагає краще оцінювати ризики та обирати правильні способи захисту.
