У долині річки Східничанка, серед зелених схилів Сколівських Бескидів, ховається тихий курорт, де мінеральна вода б’є просто під ногами, а гори відкривають панорами на десятки кілометрів. Східниця вже давно вийшла з тіні Трускавця і стала самостійною перлиною Львівщини. Тут немає метушні великих курортів, натомість є 38 джерел, лісові стежки, старі нафтові качалки і фортеця, вирізана прямо в скелях.
Місцеве повітря насичене хвоєю, а вода має легкий запах нафти — саме цей запах і зробив курорт знаменитим. Омелян Стоцький у середині XX століття довів, що місцева «Нафтуся» лікує нирки, печінку і шлунок не гірше за трускавецьку. Сьогодні сюди їдуть і за здоров’ям, і просто подихати, погуляти та сфотографувати краєвиди, від яких зупиняється подих.
Ми зібрали місця, які варто побачити в першу чергу. Від бюветів у центрі до оглядової вежі на висоті майже 940 метрів — кожна локація додає свій шарм до враження від Карпат.
Мінеральні джерела — серце курорту
Головна причина, чому люди повертаються сюди знову і знову, — вода. У Східницькому родовищі налічується 38 джерел і 17 свердловин. Для відвідувачів відкриті 10 джерел і 3 свердловини. Найвідоміші належать до типу «Нафтуся» — слабкомінералізовані, з органічними речовинами. Вони мають сечогінну та жовчогінну дію.
Джерело №1 стоїть у лісі біля в’їзду з боку Борислава. Вода гідрокарбонатно-натрієво-кальцієва, допомагає при сечокам’яній хворобі та проблемах із жовчним. Джерела №8, №9 і №10 біля початку вулиці Шевченка багаті на залізо, марганець і кремнієву кислоту. Їх рекомендують при захворюваннях печінки. Залізисті джерела №13 і №15 піднімають гемоглобін і додають сил після втоми.
Найкраще пити воду під наглядом лікаря і після короткої прогулянки — так вона краще засвоюється. Багато хто бере з собою пляшки і набирає воду вранці, коли вона найсвіжіша.
Біля джерел стоять альтанки, лавки і таблички з описом складу. У 2026 році інфраструктура навколо бюветів стала ще зручнішою: оновлені стежки, нові покажчики, місця для відпочинку.
Парк Пантелеймона Цілителя і музей Стоцького
У самому центрі Східниці розкинувся ландшафтний парк імені святого Пантелеймона. Колись тут видобували нафту, тепер це зелена зона з каштанами, магноліями і ялинами. На території парку є невелика різьблена каплиця, фотозона «Я люблю Східницю» і залишки старої бурової вишки XIX століття.
Поруч, на вулиці Шевченка, стоїть пам’ятник Омеляну Стоцькому — людині, без якої курорту могло б і не бути. Його меморіальна кімната-музей зберігає особисті речі, документи і фотографії. Тут можна дізнатися, як інженер і педагог роками доводив лікувальні властивості місцевої води, поки в 1976 році Східницю офіційно визнали курортом.
Парк ідеально підходить для ранкової прогулянки після набору води. Стежки м’які, тінь від дерев рятує в спеку, а запах хвої знімає втому краще за будь-який напій.
Оглядова вежа на Цюхів Верх — карпатський маяк
За шість кілометрів від центру, на горі Цюхів Верх (висота близько 939 метрів), стоїть 15-метрова металева оглядова вежа. Її відкрили влітку 2022 року в рамках проєкту «ВелоБескиди». Місцеві вже прозвали її «Карпатським маяком».
З верхнього майданчика відкривається панорама на 360 градусів: Східниця, Борислав, Трускавець, хребти Сколівських Бескидів і, якщо пощастить із погодою, навіть далекі обриси Львова. Вранці тут часто з’являється «море туману», коли долини вкриті хмарами, а ви стоїте над ними.
Піднятися можна пішки (маршрутом через Масловецький хребет, близько 4–5 км) або доїхати ґрунтовою дорогою на авто чи велосипеді. Вхід безкоштовний. У 2025 році поруч відкрили екостежку «Респект-Гаївка» довжиною 2,3 км — ідеальний варіант для сімейної прогулянки.
Фортеця Тустань — середньовічна легенда в скелях
За 6–8 кілометрів від Східниці, біля села Урич, височіють Урицькі скелі. На них колись стояла наскельна фортеця Тустань IX–XVI століть. Це унікальний оборонний комплекс, аналогів якому немає в Європі. Фортеця слугувала митницею на соляному шляху і волосним центром.
Сьогодні тут державний історико-культурний заповідник. Збереглися петрогліфи, вирубки в камені, залишки стін і криниця. Завдяки дослідженням архітектора Михайла Рожка вчені відтворили, як виглядала п’ятиповерхова дерев’яна забудова. Працює AR-додаток, який показує реконструкцію в телефоні.
Щороку в серпні тут проходить фестиваль «Ту Стань!» з реконструкціями, майстер-класами і середньовічними боями. Підйом на скелі середньої складності, але види варті зусиль. Багато хто поєднує відвідування Тустані з оглядовою вежею — маршрути частково збігаються.
Водоспади і лісові маршрути
Карпати без водоспадів — як кава без аромату. Найближчий до Східниці — «Чотири копитця». До нього веде екостежка через галявину «Гаївка». Вода падає кількома каскадами, оточена мохом і папороттю.
Трохи далі — водоспад Лазний (близько 15 км) і Сопіт. Останній вимагає кращої фізичної підготовки і краще йти з гідом. У Національному природному парку «Сколівські Бескиди» прокладено десятки маршрутів різної складності. Один із найпопулярніших — на гору Парашка, найвищу точку масиву.
Урочище Бухів відоме не тільки краєвидами, а й вітровою електростанцією. Вітряки на тлі гір виглядають футуристично і добре фотографуються.
| Локація | Відстань від центру | Складність | Найкращий час |
|---|---|---|---|
| Джерела «Нафтуся» | 0–2 км | Легка | Весна–осінь |
| Парк Пантелеймона | центр | Легка | Цілий рік |
| Оглядова вежа Цюхів | 6 км | Середня | Травень–жовтень |
| Фортеця Тустань | 6–8 км | Середня | Літо (фестиваль) |
| Водоспад Чотири копитця | 3–4 км | Легка | Після дощів |
Дані зібрані на основі актуальних туристичних маршрутів і відкритих джерел Національного природного парку «Сколівські Бескиди» та заповідника «Тустань».
Церкви, качалки і місцевий колорит
У Східниці збереглися цікаві храми. Дерев’яна церква на Замковій горі, церква святих апостолів Петра і Павла, церква Андрія Первозванного. Кожна має свою історію і тиху атмосферу.
Старі нафтові качалки і свердловини «Якуб» та «Магдалена» нагадують про промислове минуле. Вони стоять як своєрідні пам’ятники. Багато туристів роблять біля них селфі — контраст між старою технікою і зеленими горами виходить особливо вдалим.
У місцевих кафе варто спробувати бойківські страви: банош, грибну юшку, домашні сири. А після вечері — ще раз пройтися до джерела. Вода ввечері здається ще смачнішою.
Східниця вміє дивувати поступово. Спочатку ти просто п’єш воду і гуляєш парком. Потім піднімаєшся на вежу і розумієш масштаб Карпат. А вже після Тустані відчуваєш, що торкнувся чогось справді давнього і живого.
Плануйте хоча б три–чотири дні. Один день — на джерела і парк, другий — на вежу і екостежки, третій — на Тустань і водоспади. І обов’язково залиште час просто посидіти на лавці біля бювету, послухати шум річки і вдихнути повітря, насичене хвоєю. Саме в такі моменти курорт розкривається повністю.
