Українська судова система продовжує працювати в умовах повномасштабної війни, забезпечуючи доступ до правосуддя, долаючи кадрову кризу та впроваджуючи реформи для наближення до стандартів Європейського Союзу. Заступниця голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша та керівник компоненту «Судова реформа» проєкту ЄС «Право-Justice» Володимир Чабан розповіли про ключові виклики та досягнення.
Кадровий дефіцит і дисциплінарна відповідальність
Найважливішим результатом реформи стало відновлення роботи Вищої ради правосуддя (ВРП) після періоду бездіяльності. Усі члени органу обрані на меритократичному конкурсі за участі міжнародних експертів. «Вища рада правосуддя є і вона функціонує», — наголосила Оксана Кваша.
1 листопада 2023 року ВРП відновила дисциплінарну функцію. Наприкінці 2024 року запрацювала Служба дисциплінарних інспекторів, сформована також за участі міжнародних експертів. Це дозволило почати розгляд старих скарг, які роками накопичувалися.
Кадрова проблема залишається критичною. У 2023 році призначили близько 161 суддю в апеляційні суди з 550 вакансій. У 2024 році оголосили конкурс на 1800 посад у судах першої інстанції. Водночас за рік звільнили близько 226 суддів, здебільшого через відставки. Процедура відбору включає щонайменше 11 етапів і триває роки, що ускладнює швидке заповнення вакансій.
Незалежність суддів та європейські стандарти
У 2025 році Україна взяла участь в опитуванні Європейської мережі рад правосуддя. Середній бал України — 5,5–5,9, що нижче за середній показник 8,5 серед 30 країн-учасниць. ВРП щороку готує доповідь про стан незалежності суддів та звертається до правоохоронних органів щодо фактів втручання.
За минулий рік надійшло близько 200 повідомлень про втручання. Багато з них не є реальними посяганнями, а частина — це погрози чи незгода з рішеннями. Кількість відкритих кримінальних проваджень за втручання в діяльність суддів за шість років перевищує тисячу, однак вироків лише шість.
Дисциплінарна система поступово наближається до європейських стандартів. Триває робота над законопроєктом, який уточнить підстави відповідальності та зменшить зловживання скаргами. У 2025 році ВРП розглянула близько 10 тисяч скарг, однак притягнуто до відповідальності лише 188 суддів. Більшість звернень — це незгода з рішенням, а не реальні порушення.
Виконання Дорожньої карти з питань верховенства права — ключова умова для просування в євроінтеграції. Кластер «Основи» відкривається першим і закривається останнім. До кінця 2026 року планують заповнити 70% вакансій у судах. Міжнародні партнери надають експертну та технічну допомогу для виконання зобов’язань.
Попри складні умови війни, процес реформи триває. Відновлення довіри до судової влади залежить від прозорості процедур, якості відбору суддів та активної комунікації з суспільством.