Як вести себе, коли поруч із вашою дитиною на дитячому майданчику дитина з вадами розвитку… Що робити, що казати… Чого повинні навчити своїх дітей батьки, у яких дітки не мають проблем із здоров’ям… У своєму пості на сторінці у Фейсбук мама 4-річного хлопчика Helena Koval написала кілька цінних порад, до яких варто дослухатися кожному. На думку жінки, сильної духом, люблячої жінки, коли життя кидає нам виклик, все що ми можемо зробити – це прийняти його.

 

“Діти з інвалідністю – це Ангели, які спустились з небес, з метою показати нам цінність Життя, з тієї сторони, яка для нас була закрита. Вони – щирі, незважаючи на свій вік, прагнуть любові і ласки. Завжди відкриті для світу, який нажаль такий закритий для них.

 

Коли Ви бачите таку дитину – не відвертайте свій погляд – просто усміхніться ! Повірте, Ваша усмішка – це як показник доброзичливого ставлення до них. Коли Ви стикаєтесь з сім’єю, де виховується дитина з інвалідністю, Ви можете запитати, що подобається їх малюкові, але Благаю Вас не запитуйте, що з дитиною ! – Не всім людям легко відповідати на такі питання, повірте, якщо людина відчує довіру до Вас – вона сама розкаже про це…

 

Не варто давати поради, на кшталт – а в моєї сусідки теж подібна історія, і вони роблять те то…Повірте, за роки пошуку інформації, батьки самі можуть уже читати лекції, хоча, якщо вони попросять у Вас поради – Ви в праві відповісти на запитання.

 

Не осуджуйте такі сім’ї – їм і так не легко, якщо вони не побоялись Боротись за свою дитину і не здали її в інтернат – це вже Велика їх заслуга. В ситуації, коли практично усе лягає на плечі родин, де виховується дитина з інвалідністю, повірте, це величезне навантаження – психологічне, фізичне, фінансове…

 

Не бійтесь давати гратись своїм дітям з такими дітками – вони прагнуть оточення, яке повинне складатись не лише з сімейного кола…Так Ви виховуватимете у своїх дітях, такі потрібні риси, як Толерантність, любов до ближнього.

 

Якщо Ви перебуваєте у черзі і поряд з Вами знаходиться дитина з особливими потребами – Пропустіть їх першими, часто буває, що нікому залишити дітей на час, коли потрібно скупитись, чи виконати якісь дії, які пов’язані з очікуваннями у чергах, а сам процес чекання для них буває доволі тяжким…

 

Якщо Ви водій, а на пішоході повільно переходить дорогу дитина з інвалідністю – Не сигнальте ! – часто різкі та гучні звуки, можуть завдавати больові відчуття, а швидкість переходу від того не зміниться.

 

Якщо Ви бачите, що дитина з інвалідністю поводиться не так, як усі – голосно говорить, кричить, плаче,..тощо – вона така, яка Є і все – прийміть її такою ! Лишні погляди на неї чи на супроводжуючих її осіб, справлять лише гнітюче враження.

 

Не розказуйте, сім’ям, які виховують дітей з особливими потребами, про хрести, які вони мають нести, про сімейні гріхи в н-ному поколінні, про погану карму – їм від того не легше ! Краще розкажіть, щось позитивне, що останнім часом сталось у Вашому житті.

 

Якщо Ви стали свідком того, як мати намагається дитину з інвалідністю на візку посадити у транспорт, чи не може самотужки виїхати на високий бардюр – будь ласка – Допоможіть їй !

 

Пам’ятайте – діти з інвалідністю – це в першу чергу – Діти ! Вони, такі як Усі, просто їм не пощастило народитись здоровими. Те, що вони вже змалечку перенесли – інколи, навіть доросла людина за все своє життя, не матиме стількох випробувань…Вони терплячі, витривалі і мужні ! Це вже Варте Поваги! – написала на своїй сторінці у Фейсбук Helena Koval.

 

P.S. Достатньо поспілкуватися із цією жінкою лише хвилину, аби зрозуміти, що людське серце немає меж. Його можна вщент заповнити щирістю, добротою, любов’ю. Що життя… життя таке просте і цінне водночас. І щастя… Воно у наших думках.

 

 

підготувала Людмила Маліброда