Незаконна порубка дерев залишається однією з найпоширеніших екологічних правопорушень в Україні. Щороку тисячі дерев зникають без дозволів, а порушники стикаються з адміністративними штрафами, кримінальною відповідальністю та обов’язковим відшкодуванням збитків. Розміри санкцій залежать від місця вирубки, обсягу шкоди та статусу особи, яка її вчинила.
Станом на 2026 рік основні правила закріплені в Кодексі України про адміністративні правопорушення та Кримінальному кодексі. Адміністративна відповідальність настає майже завжди, а кримінальна — коли завдана істотна шкода або дії вчинені в особливо охоронюваних територіях. Окремо існують правила для зелених насаджень у містах і селах.
Розуміння цих норм допомагає уникнути серйозних наслідків. Нижче розбираємо актуальні розміри штрафів, порядок розрахунку шкоди та практичні нюанси, які варто знати кожному, хто працює з деревами або володіє земельною ділянкою.
Адміністративна відповідальність за незаконну порубку
Основна стаття, яка регулює відповідальність за незаконну рубку, пошкодження або знищення дерев і чагарників у лісах, захисних та інших насадженнях, — стаття 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з нею, на громадян накладається штраф від 510 до 1020 гривень. Для посадових осіб сума значно вища — від 2550 до 5100 гривень.
Якщо порушення вчинене повторно протягом року, штрафи зростають. Громадяни платять від 1020 до 1530 гривень, а посадові особи — від 10 200 до 15 300 гривень. Окрім штрафу, порушник зобов’язаний повністю відшкодувати матеріальні збитки, розраховані за спеціальними таксами.
Незаконною вважається будь-яка рубка без лісорубного квитка або з порушенням його умов, а також пошкодження дерев до ступеня припинення росту.
Важливо розуміти, що адміністративна відповідальність застосовується навіть за одне дерево, якщо немає належного дозволу. Лісові господарства та Державна екологічна інспекція регулярно проводять перевірки, особливо в сезон заготівлі дров і новорічних ялинок.
Кримінальна відповідальність за статтею 246
Коли шкода від незаконної порубки перевищує встановлений поріг (понад 30 280 гривень), настає кримінальна відповідальність за статтею 246 Кримінального кодексу України. У такому разі можливий штраф від 17 000 до 25 500 гривень, арешт до шести місяців, обмеження волі або позбавлення волі на строк до трьох років.
Якщо дії вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб або в межах природно-заповідного фонду, покарання посилюється. У найтяжчих випадках, коли настали тяжкі наслідки, можливе позбавлення волі від п’яти до семи років. Предметом злочину є живі дерева та чагарники, що ростуть на корені. Хмиз, пеньки чи вже зрубана деревина під цю статтю не підпадають.
Практика показує, що кримінальні справи порушують частіше в Карпатах, на Поліссі та в інших лісових регіонах, де обсяги незаконної заготівлі більші. Навіть невелика група «чорних лісорубів» може завдати шкоди на сотні тисяч гривень, що автоматично переводить справу в кримінальну площину.
Вирубка дерев у населених пунктах
Окремі правила діють щодо зелених насаджень у містах, селищах і селах. Тут застосовується стаття 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За знищення або пошкодження дерев і чагарників у межах населених пунктів громадяни сплачують від 170 до 510 гривень, а посадові особи та фізичні особи-підприємці — від 510 до 850 гривень.
Місцеві ради іноді встановлюють додаткові коефіцієнти відшкодування шкоди. У Києві, наприклад, відновна вартість дерев може бути значно вищою за базовий штраф. Тому навіть спиляне «сухе» дерево без дозволу міської служби зеленого господарства часто обертається серйозними витратами.
Для новорічних ялинок діють спеціальні такси. У лісі штраф за одне дерево може становити від 599 до 2709 гривень залежно від розміру, у населеному пункті — від 1152 до 1852 гривень, а в заповідних зонах — ще вище.
Як розраховується шкода від вирубки
Крім штрафу, порушник завжди відшкодовує збитки за таксами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 665. Розмір залежить від діаметра стовбура біля кореневої шийки. Ось орієнтовні суми станом на 2025–2026 роки:
| Діаметр дерева, см | Розмір шкоди, грн | Примітка |
|---|---|---|
| до 10 | 297,72 | за кожне дерево |
| 10,1–14 | 524,55 | за кожне дерево |
| 14,1–18 | 1346,81 | за кожне дерево |
| 18,1–22 | 2764,51 | за кожне дерево |
| 22,1–26 | 4855,61 | за кожне дерево |
| 26,1–30 | 7655,57 | за кожне дерево |
| понад 50 | +744,29 за кожен см | додатково |
Дані наведені за офіційними таксами Державного агентства лісових ресурсів України. За кожен кущ чагарнику нараховується окремо 744,29 гривень. Якщо дерево пошкоджене (обідрана кора понад 30 % периметра, зламаний стовбур тощо), шкода рахується так само, як за повну вирубку.
На практиці сума відшкодування часто в кілька разів перевищує адміністративний штраф. Саме тому навіть невелика незаконна порубка може обійтися в десятки тисяч гривень.
Хто контролює і як уникнути відповідальності
Контроль здійснюють лісова охорона, Державна екологічна інспекція, поліція та органи місцевого самоврядування. У разі виявлення порушення складається протокол, а матеріали передаються до суду. Відшкодування шкоди стягується окремим позовом.
Щоб діяти законно, потрібно:
- отримати лісорубний квиток або дозвіл на видалення зелених насаджень;
- погодити роботи з власником землі та місцевою радою (для населених пунктів);
- зберігати всі документи до завершення робіт;
- не чіпати дерева в межах природно-заповідного фонду без спеціального дозволу.
Навіть на приватній ділянці вирубка дерев, які належать до лісового фонду або зелених насаджень загального користування, вимагає погодження. Самовільні дії майже завжди кваліфікуються як порушення.
Актуальні розміри штрафів і порядок їх застосування підтверджуються офіційними роз’ясненнями Державного агентства лісових ресурсів України та нормами чинного законодавства. Дотримання правил не лише захищає від фінансових втрат, а й зберігає лісовий фонд країни для наступних поколінь.
